Справа № 2-786/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого - судді В.М.Очківського

при секретарі – Савчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації, Саливонківська сільська рада Васильківського району Київської області, Гребінківська селищна рада Васильківського району Київської області про визнання втратившими право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом та просили визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1, в зв’язку з тим, що в належній їм на праві приватної власності квартирі прописана відповідачка ОСОБА_5 та її неповнолітні доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В квітні 2004 року між відповідачкою та позивачем ОСОБА_3 було розірвано шлюб, після чого відповідачка створила нову сім’ю і постійно проживає за іншою адресою. Після народження доньки ОСОБА_7 від іншого чоловіка, відповідачка зареєструвала дитину без відому позивачів в їх квартиру. Оскільки відповідачі залишаються прописаними в квартирі, тому позивачі змушені сплачувати за них всі комунальні та інші послуги.  

    Позивачі в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідачів позов не визнав, вважаючи, що ОСОБА_5 має право на частку в спірній квартирі.

Представник РДА вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_3 і її місце проживання з матір’ю не визначено компетентними органами.

Представник Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області до суду не з’явився, подавши заяву в якій просить справу слухати у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Представник Саливінківської селищної ради Васильківського району Київської області до суду не з’явився, будучи належним чином повідомленим, причини неявки не повідомив.

Заслухавши позивачів, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що позивачі правомірно володіють, постійно проживають та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

З 01.04.2004 р. вони є власниками зазначеної квартири, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Відповідачка ОСОБА_5 з 01.08.2008 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, а з 08.04.1999 зареєстрована в спірній квартирі. 30.07.1999 року в них народилася донька ОСОБА_6, яка з дня народження також зареєстрована в цій квартирі.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 09.04.2004 р. відповідачка  ОСОБА_5 розлучилася з ОСОБА_3, а тому  перестала бути членом сім’ї позивача.

Не проживаючи в спірній квартирі у ОСОБА_5 від іншого чоловіка народилася донька ОСОБА_7, яка з 10.09.2008 року також зареєстрована за місцем реєстрації матері в АДРЕСА_1.

Факт не проживання у зазначеній квартирі відповідачів підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов, який був складений 22.01.2010 р. соціальним інспектором, секретарем та головою Гребінківської сільської ради Київської області.

Згідно ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина, діти і батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановленні статтею 162 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.  

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_7 втратили право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.

Відносно визнання втратившою право на житло ОСОБА_6 суд заявлену вимогу залишає без задоволення, оскільки вона є донькою позивача ОСОБА_3 народженою у шлюбі, після розірвання шлюбу батьків переїхала проживати не за власною волею разом з матірю до іншого місця проживання, оскільки її місце проживання не визначалося, а тому не втрачала право, гарантованого їй ч. 1 ст. 156 ЖК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5 та її неповнолітню дитину ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області на протязі 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження, поданої протягом 10 днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                   В.М.Очківський