Справа № 2 – 4127/10

2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня  2010 року                                                                              м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –           судді   Малиновського О.М.

при секретарі –                      Стояновій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в місті Одесі, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  до  ОСОБА_1 - про  стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 – про визнання договорів недійсними,  -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду в якому просить стягнути з ОСОБА_1  суму боргу за договорами про надання споживчого кредиту № 11159322000 від 24.05.2007р. в розмірі  129 686,22  доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ склало 954 672,14 гривень та за договором споживчого  кредиту № 11159327000 від 24.05.2007р. в розмірі 2 648,24 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 19 494,76 гривень.  

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачка не виконувала прийняті на себе зобов’язання по кредитним договорам, внаслідок чого у неї виникла перед банком  заборгованість у розмірі зазначеному вище. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.    

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав просив задовольнити.  

Представник відповідачки в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав пред’явивши зустрічні позовні вимоги в яких просив визнати недійсними укладені кредитні договори та договори іпотеки. Зустрічний позов мотивований тим, що на думку ОСОБА_1 банк не мав права надавати їй кредит в іноземній валюті, оскільки у банку була відсутня індивідуальна ліцензія на проведення операції з іноземною валютою. Взагалі, всупереч вимогам цивільного законодавства у банку були відсутні законні підстави для проведення валютних операцій, так як єдиним законним платежем на території України є національна валюта – гривня. ОСОБА_1 в позові зазначає, що положення зазначені в кредитних договорах в частині повернення кредиту в доларах США та ризиків, які несе ОСОБА_1 є несправедливими, та грубо порушують права ОСОБА_1, як споживачки. Посилаючись на зазначені обставини, представник просив пред’явлені зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи і надані документи в сукупності, заслухавши доводи викладені  представниками сторін,  встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд  прийшов до наступного.  

  Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 11159322000 від 24.05.2007р. акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», який на даний час змінив назву на публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»,  надав ОСОБА_1 позику на споживчі цілі  в розмірі   99 900 доларів США, строком до 24.05.2028року.   Відповідачка в свою чергу  отримавши грошові кошти у розмірі зазначеному вище,  прийняла на себе зобов’язання повернути кредит та сплатити проценти за його користування в розмірі 12,5% річних.  

  Відповідно до п.5.8  кредитного договору, у випадку порушення  позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право достроково  стягувати заборгованість  за   кредитом, нараховані  проценти та неустойку.  

Зазначені  умови договору  відповідачкою  належним чином  виконані не були, внаслідок чого перед банком за договором кредитування станом на 05.12.2008р. виникла заборгованість в розмірі 129 686,22 доларів США, що є еквівалентом 954 672,14 гривень, яка складається з:   заборгованості за  основним та простроченим  кредитом в розмірі 99 380,05 доларів США, заборгованості по строковим та простроченим  процентам  за користування  кредитом в розмірі 18 472,28 доларів США, пені за несвоєчасне  погашення  заборгованості  за кредитом в розмірі 10 429,36 доларів США та пені за  несвоєчасне  погашення  заборгованості по процентам за користування кредитом 1 404,53 доларів США.  

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 11159327000 від 24.05.2007р. акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»  надав ОСОБА_1 позику на споживчі цілі  в розмірі    50 100 доларів США, строком до 24.05.2014року. Відповідачка отримавши грошові кошти у розмірі зазначеному вище прийняла на себе зобов’язання повернути кредит та сплатити проценти за його користування в розмірі 13,5% річних.  

Відповідно до п.5.8  кредитного договору, у випадку порушення  позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право достроково  стягувати заборгованість  за   кредитом, нараховані  проценти та неустойку.  

Зазначені  умови договору  відповідачкою  належним чином  виконані не були, внаслідок чого перед банком за договором кредитування станом на 05.12.2008р. виникла заборгованість в розмірі 2 648,24 доларів США, що є еквівалентом 19 494,76 гривень, яка складається з:   заборгованості за  основним та простроченим  кредитом в розмірі 419,08 доларів США, заборгованості по строковим та простроченим  процентам  за користування  кредитом в розмірі 1 794,77 доларів США, пені за несвоєчасне  погашення  заборгованості  за кредитом в розмірі 125,86 доларів США та пені за  несвоєчасне  погашення  заборгованості по процентам за користування кредитом 308,53 доларів США.  

    Отримання ОСОБА_1 грошових коштів за двома кредитними договорами, в розмірах зазначених вище, підтверджується заявками на видачу готівки №8, №9, № 30, №42 від 24.05.2007р.

    З метою належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов’язань за кредитними договорами № 11159322000 та № 11159327000  від 24.05.2007р., ОСОБА_1 передала АКІБ «Укрсиббанк» в якості застави нежитлову будівлю АДРЕСА_1, уклавши іпотечні договори, які були посвідчені 24.05.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О., реєстрові номер 157,158.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти  (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.525 ЦПК України, одностороння відмова від виконання договірного зобов’язання не допускається.  

    Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 3 цієї же статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.      

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності,  виходячи з встановленого у судовому засіданні неналежного виконання  відповідачем  кредитних зобов’язань, суд дійшов висновку, що первісні  позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.      

Задовольняючі частково первісні позовні вимоги, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слідує відмовити з наступних підстав.

    Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.  

    Частина 2 ст.524 ЦК України, визначає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Згідно ст.2, п.1 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.2 ст.533 ЦК України банки мають право на здійснення операцій і угод з валютними цінностями.

    Таким чином, посилання представника про невідповідність визначення валюти сторонами в кредитному договорі вимогам закону не відповідають дійсності та спростовуються зазначеними вище нормами.

    Щодо вимог передбачених п.п.«в» п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то законодавець до теперішнього часу не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Тому операції з надання або одержання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

    Отже, посилання представника відповідачки на відсутність індивідуальної ліцензії на надання та отримання іноземної валюти є неспроможні та судом відхиляються (лист НБУ від 07.12.2009р. № 13-201/7871-22612 про правомірність укладання кредитних договорів в іноземної валюті).

    Крім того, слідує звернути увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 власноруч підписала кредитний договір, не яких заперечень проти отримання іноземної валюти не заявляла, отримавши в повному обсязі грошові кошти, використала їх для особистих потреб.  

    Наявність порушеної кримінальної справи щодо шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_1 правового значення для розгляду даної цивільної справи не має.

    Отже, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові  витрати, які складаються з державного мита в розмірі 1700 гривень, витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.  

Керуючись  ст.ст.10,11,57,64,88,209,212-215,218 ЦПК України, -  

ВИРІШИВ

Позов публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”  – задовольнити.  

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь  публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” заборгованість за кредитними договорами в розмірі 974 166 гривень 90 копійок.  

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” понесені позивачем судові витрати в розмірі 1730 гривень.  

        В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.  

Суддя –