№ 2-6324/10

У Х В А Л А

20 вересня  2010 року                                                              м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву  Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до Відкритого акціонерного товариства  Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2010  року позивач   звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів  1915 грн. 01 коп.

             Вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.

             Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ст. 119 ЦПК України.

             Згідно роз’яснень Верховного Суду України, викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2  від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв’язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

             Вирішуючи питання про відкриття провадження встановлено, що в порушення   п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України  в позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують  кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та в порушення п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача ОСОБА_1

  В зв’язку з тим, що у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги  і не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину позовних вимог до ОСОБА_1, ухвалою суду від  7 вересня 2010 року позовну заяву залишено без руху та надано строк  для усунення недоліків.

           На виконання ухвали суду позивач надіслав на адресу суду  уточнену позовну заяву.

           В уточненій позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача ОСОБА_1 зазначив, що у разі, якщо ВАТ НАСК «Оранта» відшкодує суму, що є меншою за суму позовних вимог, то решту суми повинен буде сплатити ОСОБА_1

            Таким чином, позивач зазначив, що порушення права позивача  відповідачем ОСОБА_1 можливе в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.    

Відповідно  до  частини другої статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають   між   учасниками   певних  правовідносин.  Виходячи  з наведеного,   відсутність   правовідносин   виключає    можливість звернення до суду,  оскільки відсутнє право,  що підлягає судовому захисту.

Згідно роз’яснень Верховного Суду України викладених в п. 2 постанови  № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК.

Згідно ч. 3 ст. 121 ЦПК України у випадку, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи заява повертається позивачеві.

За встановлених судом обставин, позовна заява, на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК України,  в частині позовних вимог до ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.

           Оскільки, позовна заява в частині позовних вимог до ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу, то  не підлягає відкриттю провадження у справі  в частині позовних вимог до ВАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.      

            З матеріалів позовної заяви вбачається, що існує спір між двома юридичними особами.

            Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України  господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

           На підставі викладеного заявлені позивачем позовні вимоги до ВАТ НАСК «Оранта» не можуть бути вирішені судом загальної юрисдикції.

           Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя  відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

           А тому,  позовна заява  в цій частині підлягає поверненню позивачу для подачі до належного господарського суду.

Керуючись  ст.ст.  121, 122  ЦПК України,

У Х В А Л И В :

 Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» в частині позовних вимог до  ОСОБА_1 про стягнення суми - повернути позивачеві.

У відкритті провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» в частині позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства  Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»  про стягнення суми  - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 – денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя