Справа № 2-7613/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня  2010 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді:                         Шевченко І.М.

при секретарі:                         Брехунець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Універсальної товарної біржі «Інкопмарк-Контракт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним , -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулась в суд з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями № 50 по вулиці Панфьорова в м. Кіровограді  дійсним.

Вказаний договір був зареєстрований Універсальною товарною біржею «Інкопмарк-Контракт» 05 грудня  1997 року за № 217 та в Кіровоградському ООБТІ 29.01.1998 року за № 2/676/143, але не був нотаріально посвідченим.

Для реалізації повноважень власника щодо розпорядження належного їй майна  її не було роз”яснено, що даний договір  підлягає обов”язковому нотаріальному посвідченню, а вказаний вище договір зареєстрований лише Універсальною товарною біржею, тому не є правовстановлюючим документом. Про дану обставину представник Універсальної товарної біржі «Інкопмарк-Контракт» її не повідомив під час реєстрації зазначеного договору, в зв”язку з чим  вона змушений звернутися до суду  з даним позовом і просить поновити строк позовної давності, оскільки тільки у 2010 році дізналась про своє порушене право.

    В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з”явились, про час та місце слухання справи повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів.

    Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що дійсно 05 грудня 1997 року позивачка згідно договору купівлі-продажу купила у ОСОБА_2, від імені якої діяла ОСОБА_3, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Житловий будинок з надвірними будівлями розташовано на земельній ділянці площею 527,0 кв.м і складається: з житлового будинку, саман, облиц. 0,5 цегли, житловою площею 37,7 кв.м, літньої кухні, бані, вбиральні, сараю, огорожі, зливної ями, водопроводу. Продаж відбувся за 11 699,00 грн., які отримані продавцем повністю. Будинок належав продавцю на підставі Дублікату типового договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві особистої власності від 09 червня 1969 року за реєстровим № 21676/143 та акту приймання в експлуатацію житлового будинку та господарських будівель від 23 квітня 1996 року № 267.

    Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 05.12.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 (покупцем) та ОСОБА_2 (продавцем), для оформлення зазначеного договору продавцем були надані всі необхідні документи щодо належності їй вказаного будинку як власнику,  що підтверджується п.3 договору купівлі-продажу. Продаж зазначеного будинку вчинено за 11 699 (одинадцять тисяч шістсот дев»яносто дев»ять) гривень, що підтверджується п.п.4,5 вказаного вище договору купівлі-продажу, тобто сторони добросовісно виконали зобов”язання  за даною угодою: продавець передав у власність покупцеві будинок і отримав гроші, а покупець сплатив гроші й отримав будинок. Вказане свідчить про те, що угода відбулася, оскільки сторони дійшли спільної згоди між собою щодо істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір  дійсним.

Позивачка, відповідно до укладеного договору, зареєструвала своє право власності  в Кіровоградському обласному об»єднаному бюро технічної інвентаризації 29 січня 1998 року за № 21676/143.

    Враховуючи викладене та виходячи з положень цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що даний підлягає задоволенню.

    Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту, вимога позивачки про поновлення строку позовної давності підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.220, ст.267, ст.655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 212, 213-215  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1  задовольнити.

    Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якої діяла ОСОБА_3, зареєстрований Універсальною товарною біржею «Інкопмарк-Контракт» 05 грудня 1997 року за № 217, дійсним.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського райсуду

           м.Кіровограда                             Шевченко І.М.