Справа № 2-236
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2010 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку позики, річних, індексу інфляції та неустойки у вигляді пені,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку основного боргу за договором позики в сумі 35 500,00 грн., 3 % річних – 1 165,08 грн., індексу інфляції – 4 118,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що у вересні 2008 року відповідачі звернулися до ОСОБА_2 з проханням надати у позику грошові кошти, які були необхідні ОСОБА_3, при цьому, у випадку неповернення позики ОСОБА_4 буде виступати поручителем та солідарно відповідати з ОСОБА_3 за повернення позики.
Згідно договору позики від 25.09.2008 р., ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 35 500,00 грн., що підтверджується власноручно виданою письмовою розпискою ОСОБА_3 Останній строк повернення грошової позики, згідно розписки, приходився на 25.02.2009 р., проте, до настання кінцевого терміну виконання зобов'язання і до теперішнього часу зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконали, в зв'язку з чим ОСОБА_2 вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав. Відповідно до розписки ОСОБА_3
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив суд позов задовольнити та стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 основний борг за договором позики всумі 35 500,00 грн., 3% річних з простроченої суми боргу, що складає 1 165,08 грн., індекс інфляції за весь час з простроченої суми боргу в сумі 4 118,00 грн.
Відповідач ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у судовому засіданні позов в частині щодо солідарного стягнення основного боргу за договором позики, 3% річних з простроченої суми боргу, індекс інфляції за весь час з простроченої суми боргу не визнала і надала суду письмову заяву, у якій зазначила, що за ОСОБА_3 не поручалася і ніякого договору поруки не укладала.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, але у судове засідання не з'явився і причину своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 2 ст. 224 ЦПК України, у разі участі кількох відповідачів заочний розгляд справі можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Вислухавши представника позивача, вивчивши письмову заяву ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідач ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, про час і місце судового засідання повідомлявся, але у судове засідання не з'явився і причину своєї неявки суд не повідомив. Частиною 1 ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 32 та 113 ЦПК України, позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 35 500,00 грн. Відповідач ОСОБА_3 видав позивачеві власноручно написану письмову розписку.
З огляду на викладене між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 виникли правовідносини позики з усіма наслідками, відповідно до цивільного законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання повернути грошову позику до 25.02.2009 р., проте, до настання кінцевого терміну як на час звернення ОСОБА_2 до суду, а також під час провадження справи у суді взяті на себе зобов'язання не виконав.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Внаслідок невиконання на себе взятих обов'язків відповідачем ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 провела розрахунок, відповідно до якого:
- розмір позики становить 35 500,00 грн., таким чином загальна сума простроченого зобов'язання становить 35 500,00 грн.;
- розрахунок 3% річних інфляції: проводиться за період з 26.02.2009 р. та станом на 01.04.2010 р., термін прострочення зобов'язання 399 днів: 3% річних (розрахунок проводиться за період з 26.02.2009 р. та станом на 01.04.2010 р., термін прострочення зобов'язання 399 днів: 35 500,00 грн. х 3% / 365 днів = 2,92 грн. в день, 2,92 грн. х 399 днів = 1165,08 грн.
- індекс інфляції: (розрахунок індексу інфляції проводиться відповідно до рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться в листі Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, за період (березень 2009р. - лютий 2010 року включно): Індекс інфляції за розрахунковий період 101,4% х 100,9% х 100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8% х 101,9% = 111,6%; 35 500 грн. х 111,6% /100 = 39618,00 гривень).
Загальна сума позовних вимог складає: 39 618,00 грн. + 1 165,08 грн. = 40 783,08 грн.
Відповідно до п.2 ст. 118 ЦПК України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.
Із сумою позовних вимог, яку надала ОСОБА_2, суд погоджується і приходить до висновку, що розмір обчислений вірно не тільки у відповідності до діючого законодавства, але й у відповідності до рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться в листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 р.
Таким чином, судом встановлені порушення відповідачем обов'язків, що витікають з договірних відносин за позикою і підлягають стягненню з ОСОБА_3 у примусовому порядку.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині позову про стягнення з ОСОБА_4 у солідарному порядку основного боргу за договором позики, 3% річних з простроченої суми боргу, індексу інфляції за весь час з простроченої суми боргу, то суд приходить до висновку про необхідність відмови у цій частині позову. Позов заявлений без достатніх правових підстав.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна особа повинна довести до суду ті обставини, на які вона посилається у своїх позовних вимогах або запереченні. Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, при цьому, ст. 547 ЦК України передбачає, що правочин вчиняється в письмовій формі.
Правочин, вчинений із недодержання письмової форми, є нікчемним.
Під час судового розгляду справи встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 визнав, що договір поруки у письмовій формі між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладався.
Представник позивача всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України такі докази не надав.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 527,83 грн., що складаються зі сплати судового збору - 407,83 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді - 120,00 грн.
На підставі викладеного та ст. ст. 11, 16, 525, 526, 553, 554, 625, 1046-1050, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку основного боргу – 35 500,00 грн., річних – 1 165,08 грн. та індексу інфляції в сумі 4 118,00 грн. – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу за договором позики – 35 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3% річних з простроченої суми боргу, що складає 1 165,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за весь час з простроченої суми боргу – 4 118,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 527,83 грн., що складаються зі сплати судового збору - 407,83 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 120,00 грн.
У частині позову ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_4 у солідарному порядку основної суми боргу позики, трьох процентів річних та індексу інфляції – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний