РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

31   липня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді   Панкова М.В. Суддів   ІсаєваГ.А. При секретарі   Белинчук Т.Г.

Войциховській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 на користь неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань м. Красноперекопська про стягнення моральної шкоди у зв'язку із смертю годувальника в результаті нещасного випадку за апеляційною скаргою Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань м. Красноперекопська на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.04.2006 року,-

встановила:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом на користь своїх неповнолітніх дітей про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної події загинув ОСОБА_4, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах. На момент смерті ОСОБА_4. знаходився у трудових відносинах з ВАТ „ІНФОРМАЦІЯ_1", працюючи там водієм. Причиною нещасного випадку на виробництві послужили порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_4., а також порушення посадовців ВАТ „ІНФОРМАЦІЯ_1" - відсутність інструктажу, незабезпечення належного відпочинку водія перед відрядженням. З ОСОБА_4. позивачка проживала з 1998 року, вели з ним сумісне господарство, крім того, у них народилася сумісна дитина. Крім вказаної дитини з ними проживали діти від першого шлюбу позивачки - ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Оскільки вказані діти перебували на утриманні покійного, і ОСОБА_4. замінював їм батька, позивачка вважає, що дітям спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 40 000 гривень кожному із неповнолітніх, яку просила стягнути з відповідача.

Рішенням суду позов задоволений частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1. з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань м. Красноперекопська 10 000 грн.

В решті частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань м. Красноперекопська просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухав суддю доповідача, пояснення представника ОСОБА_1., представника Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань м. Красноперекопська, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-4617/2006

Головуючий у першій

інстанції                                 Зіньков В.І.

Доповідач                                Ісаєв Г.А.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.21 Закону України від 23.09.1999 року „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законодавством порядку - своєчасно і в повному об'ємі відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику унаслідок пошкодження його здоров'я або у разі його смерті, виплачує його особам, які перебували на його утриманні; згідно з пунктом „є" цієї статті - грошову суму за моральну шкоду за наявності факту спричинення цієї шкоди потерпілому.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з наступних підстав.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-9/4004 від 27.01.2004 року об'єктом страхування вищезазначеного Закону є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової шкоди передбачено статтею 1 Закону і є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника.

Відповідно до ст.23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

Враховуючи особливості захисту здоров'я потерпілого, поряд із відшкодуванням матеріальної шкоди, компенсується і моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому (п. „є" Закону).

Тобто, зазначений Закон передбачає відшкодування моральної шкоди тільки безпосередньо потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

Із цього виходить, що особам, які знаходились на утриманні у померлого від трудового каліцтва. Закон Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності" не передбачає право на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає позов незаконним, необгрунтованим і не підлягаючим задоволенню.

При таких обставинах колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись п.4 ч.І ст.309, статтями 303, 307, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань м. Красноперекопська задовольнити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27 квітня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 на користь неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань м. Красноперекопська про стягнення моральної шкоди у зв'язку із смертю годувальника в результаті нещасного випадку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту- проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягай двох місяців.