СПРАВА № 2о-43/2010 року

РІШЕННЯ

                                                               ІМ»ЯМ  УКРАЇНИ

         27 серпня 2010 року                                           м.Кам»янка-Дніпровська

        Кам»янсько-Дніпровський районний суд  Запорізької області

      У складі головуючий судді                                   Яковлєвої М.С.

      При секретарі                                                      Гайванюк М.М.

    Розглянувши у судовому за сіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1,3-я особа Управління Пенсійного Фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі Запорізької області

                    ВСТАНОВИВ:

    У  серпні  2010   року заявник  звернулася до Управління  Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі  Запорізької області з метою оформлення пенсії у зв’язку із  втратою годувальника.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 1. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який би був необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності,а в разі смерті пенсіонера або  осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону,- незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. 2. Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

2)діти (у  тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних закладах,- до закінчення такими дітьми навчальних закладів. Але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.  

3. До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні  померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1)були на повному утриманні померлого годувальника;

2)одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члені сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

  У Пенсійному  фонді їй пояснили, які документи необхідно надати для оформлення пенсії. Зібравши всі необхідні документи, вона  знов звернулася до Пенсійного фонду, але спеціаліст, який перевірив мої документи, в оформленні пенсії їй відмовив. В усній формі їй  було пояснено, що помилки, зроблені у  трудовій книзі їїї мами є перешкодою в оформленні документів на пенсію.

Трудова заведена 29.09.1971 року на ім’я  ОСОБА_2. Прізвище,  ім’я та по-батькові  написано на російській мові.  При цьому прізвище мати  написано ОСОБА_2, але перекреслене і виправлене на ОСОБА_1, ім’я мами ОСОБА_2 написано незрозумілими літерами. Прізвище мама змінювала у зв’язку з одруженням, тому своє дівоче прізвище ОСОБА_2 вона змінила на прізвище чоловіка  ОСОБА_1.                                                                                                              

   У свідоцтві про смерть НОМЕР_1 мама записана як ОСОБА_3.  В свідоцтві про її  народження мама також записана, як ОСОБА_3. Також прізвище ОСОБА_3 підтверджуєтьсь свідоцтвом про смерть батька (чоловіка матері), де він також записаний як ОСОБА_3.  

   Вона, в силу свого віку,   не звертала   уваги на вищевказані помилки, які  були допущені у її трудовій книзі.  Ставлення мами до незрозумілого написання її ім’я у трудовій книзі їй, нажаль, невідомо. Однак  склалося таким чином, що саме вони перешкоджають їй оформити  пенсію  за втратою годувальника.

 Доказом того, що  трудова  книжка   належить її матері ОСОБА_3  є документи, що підтверджують правильність написання її прізвища та  ім’я, а саме, свідоцтво про смерть,  свідоцтво про моє  народження , свідоцтво про смерть батька (маминого чоловіка), витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.. 126,133,135 СК України.

    Встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу – трудової книжки її  мамі  необхідно для виникнення правовідносин, пов’язаних з реалізацією конституційного права на пенсійне забезпечення, а саме, для звернення до Управління Пенсійного фонду для оформлення пенсії у зв’язку із  втратою годувальника.

    У судове засідання  заявник та її представник вимоги підтримали,3-я особа у судове засідання не з»явились,просять справу розглянути у їх відсутність,заперечень суду не надали

Доослідивши  матеріали справи,суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до ст..256 ЦПК України,суд встановлює юридичні факти,від яких залежить виникнення,зміна,або припинення  особистих  чи майнових прав фізичних осіб,якщо законом  не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги заявника підтверджуються наступними доказами:ксерокопією трудової книжки ОСОБА_3,ксерокопіями свідоцтв про народження,про смерть ОСОБА_4,ОСОБА_3,витягу з державного реєстру актів  цивільного стану громадян про реєстрацію народження,а також дошлюбного  призвища.

Встановлення данного факту є для заявниці юридичне значення,оскільки їх необхідно реалізувати своє право на отримання пенсії у зв»язку з втратою годувальника.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст.3, 256 ЦПК України,

                ВИРІШИВ:

1.   Встановити факт приналежності трудової книжки, заведеної 29.09.1971 року на ім’я ОСОБА_3  ОСОБА_3, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня отримання рішення.

Суддя