Справа № 2-5/2010р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      17 вересня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді БОБРОВСЬКОГО І.М.

               при секретарі              ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ долі з жилого приміщення, яке знаходиться в сумісній дольовій власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить виділити долю із сумісної дольової власності в квартирі АДРЕСА_1 шляхом грошової компенсації. Вказує, що рішенням Южноукраїнського міського суду від 20 березня 2008 року за нею та відповідачем визнано право власності на вказану квартиру по 1/2 частині. Квартира складається з однієї жилої кімнати, в ній проживає друга родина відповідача і спільне користування спірною квартирою, за таких умов є неможливим. Просить зобов’язати відповідача сплатити їй компенсацію її частки в спільній власності в сумі 75000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги. Просить зобов’язати відповідача сплатити їй компенсацію її частки в спільній власності в сумі 75000 гривень. Пояснила, що квартиру вони придбали з відповідачем під час перебування в зареєстрованому шлюбі. На даний час в квартирі проживає відповідач з новою дружиною і двома малолітніми дітьми.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що в спірній квартирі проживає відповідач з дружиною і двома малолітніми дітьми. Згоден на виплату позивачці її долі в розмірі, що дорівнює 1000 доларів США. Крім того пояснив, що не заперечує проти користування позивачкою своєю часткою в квартирі.

Представник третьої особи пояснив, що позов не порушує житлових прав дітей відповідача.

Вислухавши позивача, представника відповідача і третьої особи, дослідивши письмові матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторонам по справі належить право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, за кожним.

Це право встановлено рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 березня 2008 року і на підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України, ця обставина не підлягає доказуванню.

Позивач просить виділити долю із сумісної дольової власності в квартирі АДРЕСА_1 шляхом грошової компенсації. Зазначаючи при цьому, що спільне користування квартирою є неможливим.

Відповідно до ст.. 364 ЦК України «1. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. 2. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. 3. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню».

В судовому засіданні встановлено, що в спірній квартирі проживає відповідач, з дружиною і двома малолітніми дітьми, квартира складається з однієї жилої кімнати. Ці обставини визнано сторонами і на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, вони доказуванню не підлягають.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з метою реалізації свого права спільної часткової власності на підставі ст.. 364 ЦК України.

Що стосується матеріальної компенсації вартості Ѕ частки в квартирі АДРЕСА_1, суд приходить до наступного.

Позивач оцінила спірну квартиру в 150000 гривень. Відповідач заперечував проти такого визначення вартості і судом 7 квітня 2009 року було призначено по справі товарознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено питання визначення ринкової вартості квартирі АДРЕСА_1. Проте від проведення експертизи відповідач ухилявся, про що свідчать заяви експерта. 20 липня 2009 року провадження по справі було поновлено. Відповідач знову не погодився з визначеною оцінкою спірного майна і вже за клопотанням позивача, суд 18 грудня 2009 року знову призначив по справі товарознавчу експертизу. Але відповідач знову ухилився від її проведення, про що свідчать повідомлення експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, « у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні».

Таким чином суд визнає, що вартість квартири АДРЕСА_1, складає 150000 гривень.

За умови, що позивачу належить Ѕ частка в спірній квартирі, грошова компенсація вартості частки ОСОБА_1 складає 75000 гривень, і саме на отримання 75000 гривень має право позивач від ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача належать понесені ОСОБА_1 судові витрати.

    Керуючись ст.ст. 8,10,11,60,61,146,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ долі з жилого приміщення, яке знаходиться в сумісній дольовій власності, задовольнити повністю.

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, в рахунок виділу Ѕ частки вартості квартири АДРЕСА_1, 75000 (сімдесят п’ять тисяч) гривень.

    Припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 780 гривень понесених судових витрат.

На рішення можуть бути подані апеляції в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, шляхом подачі апеляцій до Южноукраїнського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                            І.М. Бобровський