Справа №2-1761/10

іменем України

03 вересня 2010   року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді - Пилипенко C.B. ,  

при секретарі - Стародубцевій Л.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Попової О.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти Новокаховської міської ради про зобов'язання укласти трудовий договір, визнання бездіяльності незаконною,-

встановив

Позивачка звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що у 1999 році вона уклала безстроковий трудовий договір з відділом   освіти Новокаховської міської ради. Трудовий договір було укладено в усній формі. До її обов'язків входило навчання дітей молодшого шкільного віку, відповідно до освіти. Оскільки в той час умови трудового договору, укладеного в усній формі, не порушувались, не було потреби в укладанні його в письмовій формі. З 2000 року вона з'ясувала, що стосовно неї порушуються трудові права. Довгий час намагалась захистити їх різними шляхами, але результат її не задовольняє. Роботодавець збільшує її обов'язки, встановлює критерії оцінювання її роботи не передбачені чинним законодавством, тому у січні 2010 р. вона звернулась до відділу освіти з заявами про укладання з нею трудового договору у письмовій формі, відповіді не отримала. Крім того, начальник відділу освіти, який є посадовою особою місцевого самоврядування повинна діяти у відповідності до ст.10 ЗУ «Про державну службу в Україні» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина, тому начальник відділу освіти повинна була за   заявою укласти трудовий договір у письмовій формі.

Просила суд зобов'язати відділ освіти укласти трудовий договір у письмовій формі, визнати бездіяльність начальника відділу освіти у частині не підписання з нею трудового договору у письмовій формі.

В судове засідання позивачка не з'явилась про день, час та місце розгляду справи  повідомлялася належним чином, надіслана до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та уточнила, просила суд зобов'язати відділ освіти Новокаховської міської ради укласти з ОСОБА_3 . трудовий   договір у письмовій формі в двотижневий термін.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що на її письмові звернення від 05.01.2010р., 12.07.2010р., надавались письмові відповіді законодавства, що стосується письмового трудового договору він знаходиться на стадії узгодження  з керівництвом області. Найближчим часом  проект трудового договору

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 111 від 25 серпня 1999 року ОСОБА_3 прийнято на роботу вчителем англійської мови до Дніпрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 25 серпня 1999 року.    

З трудової книжки ОСОБА_3 слідує, що вона прийнята на роботу -   вчителем англійської мови з 19.08.1999 року, наказом №111 від 19.08.1999 року.

Згідно письмової заяви ОСОБА_3 від 05.01.2010 року до відділу освіти Новокаховської міської ради слідує, що позивачка просить з 14.01.2010 року підписати з нею трудовий договір у письмовій формі визначивши умови праці та обов'язки сторін. Аналогічне звернення про спонукання укладання трудового договору було направлено позивачкою, і 12.07.2010 року.

Розглядаючи позовні вимоги про укладення трудового договору у письмовій формі суд виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 року № 943 до посад педагогічних працівників відносяться - вчителі, викладачі всіх спеціальностей.

Статтею 26 Закон України «Про загальну середню освіту» передбачено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до  ч. 2, 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічну  діяльність   у навчальних закладах здійснюють педагогічні  працівники,  у  вищих  навчальних закладах третього   і   четвертого   рівнів   акредитації   та   закладах   післядипломної   освіти науково-педагогічні працівники.  Перелік  посад   педагогічних   та   науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Відповідно до п. 46 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 964 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу зобов'язані: виконувати статут загальноосвітнього навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору.

Статтею 2 ч.2 КЗпП України, передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно ст. 21 ч.І КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Саттями 23 і 24 вказаного Кодексу передбачено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, або на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Трудовий договір укладається як правило в письмовій формі. Законодавство про працю хоча і приписує укладати трудові договори у письмовій формі, все-таки не визнає це обов'язковим, крім випадків, коли це прямо визначено у ст. 24 КЗпП України. Укладення трудового договору в письмовій формі є обов'язковим і в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема: при організованому наборі працівників; при вкладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними   і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при контракту; у випадках коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в формі, при укладанні трудового договору з неповнолітніми; при укладанні договору з фізичною особою; в інших випадках передбачених законодавством

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого  ним органу про зарахування працівника на роботу  .   Трудовий договір

вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6.11.1992 р. № 9 ?ро практику розгляду судами трудових спорів", укладання трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого йому органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору, не залежно від того чи було прийняття на роботу належним чином оформлено, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 60 ЦПК України встановлено обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст .  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих учасниками процесу доказів встановлено наступні обставини та визначено відповідно до них правовідносини.

З матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачку ОСОБА_3 було прийнято на роботу, відповідно до наказу «Про прийняття на роботу» вчителем англійської мови з 25 серпня 1999 року, тобто з позивачкою був фактично укладений безстроковий трудовий договір в межах посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку та функціональних обов'язків вчителя. Трудовий договір може бути оформлений як письмовим документом, так і наказом роботодавця про прийняття працівника на роботу відповідно до її заяви. Однією зі сторін трудового договору, як це видно зі ст.21 КЗпП України, є працівник - ОСОБА_3 Однак цього свого статусу вона набула за фактом укладення трудового договору. Зокрема, у ст.24 передбачається, що при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що засвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), та інші документи. Подання особою, яка наймається на роботу, до відділу кадрів письмової заяви та необхідних документів, що засвідчують такі основні умови майбутнього договору, як спеціальність, освіта, розглядається як пропозиція укласти договір, а відповідний наказ чи розпорядження роботодавця про прийняття на роботу згідно з поданими документами - як прийняття працівника. Отже, наказ чи розпорядження - є момент виникнення трудових правовідносин та укладення трудового договору.

Фактичний допуск до роботи на певному місці означає, що сторони дійшли порозуміння стосовно предмета договору, і роботодавець погодився на умови запропоновані працівником у поданій заяві.

Підставою для прийняття на роботу позивачки у 1999 році стала її заява та вакансія, в результаті чого був виданий наказ «Про прийняття на роботу» та зроблений відповідний запис в трудовій книжці ОСОБА_3

Трудовий договір має консенсуальний характер, тобто він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між його сторонами за усіма істотними умовами. Отже для того, щоб вважалися підстави виникнення трудових правовідносин між працівником і роботодавцем, не обов'язково має бути присутнє реальне виконання зумовленої сторонами роботи. Для цього достатньо заяви працівника та наказу чи розпорядження роботодавця. З цього слідує що, між позивачкою ОСОБА_3 та відділом освіти, який делегував свої повноваження про прийняття на роботу директору школи, під час виникнення трудових відносин та укладення трудового договору була досягнута згода щодо усіх істотних умов договору.

ОСОБА_3 продовжує працювати в Дніпрянській загальноосвітній школі І-ІП ступенів на посаді вчителя англійської мови.

Відповідно до ст. З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом, звернуться до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 ЦК України; як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права, частіше за все спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Позивачка обрала в якості способу захисту своїх прав, як вбачається з позовної заяви, саме зобов'язання укладання трудового договору в письмовій формі, оскільки роботодавець безпідставно збільшує її обов'язки, вона бажає укласти трудовий договір з прописанням її прав та обов'язків, та визнання бездіяльності відділу освіти у частині не підписання з нею трудового договору; враховуючи наведене, суд вважає, що позивачка ОСОБА_3, звертаючись до суду з наданими вимогами, обрала спосіб захисту своїх трудових прав, які не ґрунтуються на нормах закону. Так, ОСОБА_3 прийнято на роботу у 1999 році, з нею укладений трудовий договір з моменту винесення наказу, посадовою інструкцією чітко прописані її права та обов'язки, тому обраний позивачкою зазначений спосіб захисту своїх прав, законодавством не передбачений.

Статтею 16 ЦК України, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Суд зазначає, що права та інтереси позивальниці не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому обраний спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 16 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають внаслідок їх недоведеності та безпідставності.

Керуючись ст.ст. 2,21,23,24 КЗпП, ст. 16 ЦК, ст.ст. 3,10,11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відділу освіти Новокаховської міської ради про зобов’язання укласти трудовий договір, визнання бездіяльності незаконною - відмовити.

Суддя                               С.В. Пилипенко