Судове рішення #10942562

2-8891/2010.

                                                     

                                                            Р I Ш Е Н Н Я

                                                I М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

                     10  вересня  2010 р.                                            м.Добропiлля.

                   Добропiльський мiськрайонний суд Донецької областi у складi:

                               головуючого суддi                         Танiча Л.М.

                               при секретарi                                Данилко Л.В.

                               з  участю:

                               представника позивача  ОСОБА_3                  

                               вiдповiдача                                ОСОБА_4          

             

розглянувши у  вiдкритому  судовому  засiданнi в помешканні Добропiльського міськрайонного суду цивiльну справу за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа Добропільський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи, що втратила право користування житлом,

                                                             В С Т А Н О В И В:

       2 серпня 2010 р. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_4 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням, будинком АДРЕСА_1, власником якого вона є з мотивів того,  що відповідач більше одного року не проживав в зазначеному будинку.

      В судовому засіданні, представник позивача  ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності,  ОСОБА_6 позовні вимоги  підтримав та пояснив   що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1. В 2003 році в будинку зареєструвався  відповідач ОСОБА_4, чоловік її онуки ОСОБА_7. Від дня реєстрації відповідач в будинку позивачки не проживав, оскільки останній час постійно мешкає разом з сім*єю в АДРЕСА_2.

      Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_4 втративши право користування житловим помешканням, на підставі ст..405 ч.2 ЦК України, як не проживаючого в будинку позивачки  більшого одного року без поважних причин, зобов’язавши Добропільський міський відділ міліції зняти відповідача з реєстрації за зазначеною адресою.

      Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та підтвердив, що в будинку ОСОБА_5 після реєстрації в 2003 році він ніколи не проживав, мешкаючи зі своєю сім’єю   в м.Добропілля за другою адресою. Сама реєстрація йому була потрібна для отримання паспорта. Позивачка не виказувала своїх заперечень щодо відмови в користування її житлом, у разі, якщо б у нього виникла ця потреба.

     Представник третьої особи, - Добропільського міського відділу ГУМВС України в  Донецькій області до судового засідання  не з’явився, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. До суду надійшов лист з проханням розглянути справу у відсутності представника вказаної установи, при постановлені рішення покладаються на розсуд суду.  

       Ззаслухавши пояснення  сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

       Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності від 17 січня 1999 року, зареєстрованого в  Красноармійському БТІ позивачка ОСОБА_5 має на праві особистої власності будинок АДРЕСА_1 (а.с.6).

       Згідно з довідкою виконкому Золотоколодезянської сільської ради від 26 листопада 2010 року ОСОБА_4 з 11.04.2003 р.зареєстрований за вказаною адресою .(а.с.10).

       В судовому засіданні, з пояснень сторін та свідків  встановлено, що відповідач у вказаному будинку позивачки ніколи не проживав.  

      Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9., сусіди ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що відповідач в будинку позивачки не проживав.

       Згідно з вимогами ст.ст.316,319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.        Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні .  

      При цьому відповідно до вимог ч.2 ст. 405 ЦК України член сім*ї власника  житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку.

      Аналіз наведенного законодавства свідчить, про обґрунтованість вимог позивачки про визнання втрати права на проживання відповідача в зазначеному будинку, як не проживаючому у ньому більше 1 року без поважних причин.

      З урахуванням наведеного на Добропільський відділ міліції в особі СГІРФО слід покласти обов*язок  зняти ОСОБА_4 з реєстрації  за адресою  будинку, що належить позивачці.

      Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 405 ЦК України, ст. ст. 3-7, 10-13, 15, 60, 61, 88, 209-213, 215, 218 ЦПК України, суд –  

                                                                    В И Р І Ш И В:

       Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа Добропільський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи, що втратила право користування житлом, - задовольнити.

     Визнати ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  як такого що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

     Зобовязати  СГІРФО Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти з реєстрації  ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження із житлового помешкання будинку АДРЕСА_1.

    Копію рішення направити за місцем мешкання позивачуи ОСОБА_5

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 дня від дня оголошення.

   Рішення в повному обсязі буде складено 11 вересня 2010 р.  Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

   Головуючий: Суддя                                                Л.М.ТАНІЧ.          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація