Справа № 2-480/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09. 2010 року .
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Шахрая М.І..
при секретарі - Добрянській В.П.,
з участю представника позивачки – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка у своїй позовній заяві вказує, що вони з позивачем перебували у зареєстрованому шлюбі з з 26.10.1999 року по 31.03.2010 року.
Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 1997 році вона з своїм батьком побудували житловий будинок у АДРЕСА_1. Їй для будинку давали матеріали за вартістю 50% у господарстві де вона працювала дояркою.
Житловий будинок вони розташували на земельній ділянці , що належала її бабусі.
Всі документи на житловий будинок вона оформила на себе у період шлюбу через Сокільчанську сільську раду.
Відповідач тепер вважає це майно спільною сумісною власністю і погрожує взагалі його поділити.
Коштів у відповідача для придбання даного майна не було, а були її власні , які вона отримала як заробітну плату та кошти і праця її батька.
Позивачка просить визнати житловий будинок у АДРЕСА_1 загальною площею 126 кв.м її особистою приватною власністю.
Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти його задоволення.
Суд, вислухавши представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В першому шлюбі ОСОБА_2 носила прізвище ОСОБА_2, яке і залишила після його розірвання, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 14.05.1999 року.
В другому шлюбі позивачка носила прізвище ОСОБА_2, а після реєстрації розірвання шлюбу взяла прізвище ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 09.07.2010 року видане відділом РАЦС Попільнянського РУЮ Житомирської області.
Як вбачається з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно державного комунального підприємства Бердичівське МБТІ, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2.
Згідно заповіту від 21.08.1996 року зареєстрованого в реєстрі за № 62 ОСОБА_7 заповіла все своє майно, будівлі, що належать їй по Закону на правах особистої власності своїй онуці ОСОБА_2.
З довідки № 10 від 24.06.2004 року виданої ПСП “ Сокільча” Попільнянського району Житомирської області вбачається, що в 1998 році працівнику підприємства оператору машинного доїння ОСОБА_2 для будівництва житлового будинку підприємством продавались будівельні матеріали за 50 % вартості.
Відповідно до ст.57 ч.1 п.3 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто .
Все вищенаведене свідчить про те, що позивачка по справі за власні кошти та за матеріали , які надавалися їй підприємством в якому вона працювала побудувала житловий будинок, а тому суд вважає за необхідне визнати вказаний будинок її особистою приватною власністю .
Керуючись ст. 3, 10, 57, 60, 61, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України; ст. 57 СК України,
РІШИВ :
Позов задовольнити.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 житловий будинок у АДРЕСА_1 загальною площею 126 кв.м вартістю 76399 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 764 гривні сплаченого судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Попільнянського
районного суду Шахрай М.І.