Справа № 2-4297/10
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
21 липня 2010 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.
при секретарі Грузиновій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Гусєва Вініаміна Івановича до Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними і стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік в розмірі 1793 грн., а також покласти на відповідача витрати понесені ним при зверненні до суду. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його віднесено до категорії «Дітей війни» і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 з 1.01.2006 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушив права позивачки.
Позивач до судового засідання не з’явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є громадянином України, має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Шахтарську.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Питання про стягнення доплати за 2006-2008 роки позивачем не ставиться.
Відповідно до п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Проте, 9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.
Отже, з 9.07.2007 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожитого мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (зі змінами від 25 березня 2005 року), передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія цієї статті Закону України «Про соціальних захист дітей війни» не була зупинена і відповідно у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто – 498 гривень.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», від 20.10.2009 року за № 1646-VI, що набрав чинності з 4.11.2009 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.11.2009 року складає – 573 гривні.
За 2009 рік, відповідач був повинен нарахувати та сплатити на користь позивача 1837 грн. 80 коп. (498 грн. х 10 х 30% + 573 грн. х 2 х 30%).
Однак, з урахуванням того, що за 12 місяців 2009 року ОСОБА_1 частково було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму (по 49,8 грн. кожного місяця (49,8 х 12 = 597,6 грн.), так як Пенсійним фондом України в м. Шахтарську в листопаді та грудні 2009 року брався прожитковий мінімум без врахування змін, внесених Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», то з урахуванням фактично виплачених сум, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року на користь позивачки підлягає до стягнення сума недоплаченого підвищення до пенсії: 1240,20 грн. = 1837,8 грн. - 597,6 грн.
Загальна сума недоплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що недоплачена ОСОБА_1 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року складає – 1240,20 (одна тисяча двісті сорок) грн. 20 коп.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з іншої сторони понесені ним документально підтверджені витрати, тому суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені ним судовий збір в розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Таким чином, суд вважає дії відповідача щодо не нарахування позивачу виплат у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року включно, в належному розмірі, є протиправними та на користь позивача з Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі підлягає стягненню сума недоплати у розмірі 1240,20 грн. В решті вимог позов задоволенню не підлягає
Керуючись статтями 10, 11, 15, 109, 209, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управляння Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області щодо не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року в розмірі 1240 грн. 20 коп.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку
Суддя О.М. Вірченко