Справа №2-а-669
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючої судді Стоцької Л.А.
при секретарі Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державтоінспекції Вінницької області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що 07 червня 2009 року інспектором ДПС УДАІ м. Вінниця винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АВ №146437 за ст. 122 ч.1 КпАП України.
У вказаній постанові йшлося про те, що нібито він, 07 червня 2009 року о 09 год. 24 хв. в с. Лукашівка, на а/д Стрий-Знамянка, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим допустив порушення п. 12.4 ПДРУ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України..
Зазначена постанова була надіслана йому 12.07.2009 року, а отримана ним лише 17.08.2009 року. Таким чином, визначений законом термін на оскарження цієї постанови він пропустив.
Вважає, що постанова серії АВ №146437 від 07.06.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства.
Крім того, прилад яким проводилася фіксація вказаного в постанові правопорушення, «Візир», не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, як це передбачено ст.14-1 КпАП України, оскільки він знаходиться у працівника ДАІ в руках та керується ним безпосередньо.
Просив позов задовольнити та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження в адміністративній справі відносно нього закрити.
Справа слухалась у відсутність сторін, які в судове засідання не з’явилися, незважаючи на те, що належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився і про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №146437 від 07.06.2009 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за те, що він 07 червня 2009 року о 09 год. 24 хв. в с. Лукашівка, на а/д Стрий-Знамянка, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАп України (а.с.6).
Вказана вище оскаржувана постанова винесена на підставі фіксації порушення приладом «Візир» без складання протоколу (а.с.6-7).
У відповідності до вимог ч.1 ст.14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Частиною 6 ст.258 КпАП України передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису и засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Як вбачається із постанови серії АВ №146437 від 07.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, факт вчинення правопорушення зафіксовано за допомогою приладу «Візир» (а.с.6-7).
Вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «Визир» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06.
Призначення вимірювача швидкості «Визир» зазначено в Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Визир». Так, радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Визир» призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху, відображення його на екрані монітора, обробки, збереження та відтворення відеозапису працівниками Державтоінспекції.
Вимірювач швидкості забезпечує відеозапис або фотографування порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і в патрульному режимах роботи.
Таким чином, вимірювач швидкості «Визир» не є автоматичним засобом, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобом фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки знаходиться у працівника ДАІ, який безпосередньо і здійснює керування цим приладом.
Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №146437 від 07.06.2009 року була складена в порушення вимог ст.258 КпАП України, оскільки у вказаному випадку працівником ДАІ повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскільки працівником ДПС не було складено протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, відсутні належні докази, які би підтверджували його винність.
З доданого до постанови про адміністративне правопорушення фотознімку не зрозуміло де саме мало місце вчинення правопорушення, чи вчинене воно в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження швидкості руху».
Більше того, в постанові, в порушення вимог п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 року за №1111, не зазначено хто саме здійснював фотофіксацію правопорушення, оскільки згідно вимог зазначеної Інструкції до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім руху допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних на те причин, а також не подав своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем.
Крім того, як було встановлено судом, постанова про адміністративне правопорушення ОСОБА_1. була надіслана 12.07.2009 року, про що свідчить копія поштового конверта з відміткою про відправлення (а.с.8).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 слід поновити пропущений на оскарження постанови строк.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об’єктивно з’ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Так, згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи та накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст.122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, які мають спеціальні звання.
Оскільки судом не розглядалась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому не в компетенції суду закривати відносно нього справу.
Керуючись, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 року за №1111 постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», ст.ст.14-1, 222, 251, 258, 287, 288 КпАП України ст.ст.70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ №146437 від 07.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці Л.А. Стоцька