Судове рішення #10940068

Справа №2-а-56

2010 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 лютого 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючої судді Стоцької Л.А.

при секретарі Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Теребовлянського відділу ДАІ Тернопільської області Турчина Василя Маркіяновича на постанову серії ВО №083691 по справі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2009 року ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідача про оскарження постанови серії ВО №083691 по справі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2009 року.

    Посилався на те, що 16 листопада 2009 року у ВДВС Першотравневого РУЮ ним було отримано копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.

    Постановою було встановлено, що він 26.06.2009 року о 17 год. 32 хв., керуючи автомобілем мари «Ауді А4» д.н. НОМЕР_1 в м. Теребовля по вул. Князя Василька, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, чим допустив порушення п. 8.7.3 ПДР України.

    Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим просив її скасувати.

    Він дійсно за вказаних в постанові обставин, 26.11.2009 року о 17 год. 32 хв., керуючи автомобілем мари «Ауді А4» д.н. НОМЕР_1 в м. Теребовля по вул. Князя Василька. Його зупинив працівник ДАІ та вказав, що нібито він (позивач) проїхав на заборонений сигнал світлофора.

    На його (позивача) заперечення працівник ДПС відпустив його та побажав «Щасливої дороги».

    Оскільки відповідачем були порушенні норми чинного законодавства при розгляді адміністративної справи відносно нього, просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та підтвердив викладені у ньому обставини. Просив задовольнити його в повному обсязі.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про місце та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин:

    Судом встановлено, що постановою серії ВО №083691 від 26.06.2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 500 грн.

    Як вбачається з постанови, ОСОБА_1 26.06.2009 року о 17 год. 32 хв., керуючи автомобілем мари «Ауді А4» д.н. НОМЕР_1 в м. Теребовля по вул. Князя Василька, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, чим допустив порушення п. 8.7.3 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КпАП України (а.с.8).

      При цьому працівником ДАІ не було складено протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

    Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних на те причин, а також не подав своїх заперечень проти позову, які б спростовували твердження позивача, суд, при ухваленні рішення, виходить із доказів, які були надані позивачем.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об’єктивно з’ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Крім того, як було встановлено судом, про винесення постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 дізнався лише після того, як йому було надіслано  копію постанови виконавчою службою.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 слід поновити пропущений на оскарження постанови строк.      

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Так, згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи та накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст.122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, які мають спеціальні звання.

Оскільки судом не розглядалась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому не в компетенції суду закривати відносно нього справу.

    Керуючись ст.ст. 222, 251, 254, 258, 287, 288 КпАП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», ст.ст.70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВО №083691 від 26.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КпАП України.

В задоволені позовних вимог в частині закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                             Л.А. Стоцька

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація