Справа №2-а-67
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючої судді Стоцької Л.А.
при секретарі Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області, інспектора Вусика Сергія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що 08 вересня 2009 року стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України.
З викладеними в постанові обставинами не погоджується та вважає, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
В день вчинення правопорушення, згідно постанови, тобто 08.09.2009 року він знаходився в м.Чернівці, а тому фізично не міг перебувати в м. Першотравневе. Дана обставина свідчить про те, що постанова про притягнення його адміністративної відповідальності була винесена у його відсутність.
В постанові про зазначена невірна адреса його місця проживання, зокрема, вказано м. Першотравневе , пров. Український, 8, хоча насправді він проживає в м.Чернівці.
Відповідачем не було надіслано йому копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, він не є власником транспортного засобу, зазначеного в постанові, а керує ним лише на підставі довіреності.
Більше того, оскільки йому не було надіслано копію постанови в десятиденний термін, він пропустив строк на її оскарження.
Просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про місце та час розгляду справи. Однак позивач надав заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Справа слухалася у відсутність представника відповідача, який до суду не з’явився, однак надав письмові заперечення на позов ОСОБА_1, з яких вбачається, що позовні вимоги останнього він не визнає, так як при винесенні постанови ним було дотримано вимог чинного законодавства. Позивачем було порушено вимоги Правил дорожнього руху України, що було зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що постановою серії АВ №025643 від 08.09.2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України.
З постанови вбачається, що 08.09.2009 року ОСОБА_1. керуючи автомобілем марки «ЗАЗ Дейво» д.н.НОМЕР_1 на а/д Стрий-Знам’янка здійснив обгін транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку на перехресті.
В постанові також зазначено, що до постанови додається протокол.
Крім того, в постанові зазначено, що водій від отримання протоколу та постанови відмовився (а.с.6).
Разом з тим, представником відповідача до своїх письмових заперечень не було надано копії протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що відповідачем не було надано належних доказів, які би спростовували наведені позивачем в позовній заяві обставини.
Більше того, в матеріалах позовної заяви ОСОБА_1 міститься довідка з місця його роботи, з якої вбачається, що він протягом вересня 2009 року виконував свої посадові обов’язки у звичайному режимі. У відрядженнях, на лікарняному чи щорічній відпустці не перебував.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 08 вересня 2009 року ОСОБА_1 не міг перебувати в зазначеному в постанові про адміністративне правопорушення, місці.
Крім того, оскільки відповідачем невірно зазначено в постанові адресу місця проживання позивача, він із запізненням отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає, що йому необхідно поновити строк на оскарження зазначеної постанови (а.с.5).
Враховуючи зазначені вище докази та норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.14-1, 251, 258, 287, 288 КпАП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», ст.ст.70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ №025643 від 08.09.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КпАП України.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці Л.А. Стоцька