ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

27.09.07р.

Справа № 35/297-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія                "Дніпрообленерго",

                      м. Дніпропетровськ 

до   Відповідача-1- Державного міжрайонного підприємства водопровідно-

                     каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас",

                     п. Вороново, Синельніківський район Дніпропетровської області

до                  Відповідача-2 Комунального підприємства "Павлоградське виробниче

                     управління водопровідно-каналізаційного господарства",

                     м. Павлоград Дніпропетровської області 

про               стягнення 989 608, 54 грн

та за зустрічним позовом Комунального підприємства  «Павлоградське виробниче

                                              управління   водопровідно - каналізайційного    господарства»

                                             м. Павлоград Дніпропетровської області 

до                                     Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

                                       "Дніпрообленерго",                               м. Дніпропетровськ 

Про визнання договору недійсним

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача –Козак Т.В., юрисконсульт, дов.№ 565 від 21.12.06 р.

від відповідача  - 1 - Попенко В.В., юрист, дов.№5 від 04.06.07 р.

від відповідача - 2 - Пєлєвіна С.А., представник, дов.№1025 від 25.04.07 р. 

СУТЬ СПОРУ :

                В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.09. по 27.09. 2007р.

       В липні 2007р. позивач звернувся до суду та просив стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізайційного    господарства  «Дніпро –Західний Донбас»(надалі відповідач-1) заборгованість за спожиту активну електричну енергію - 967 908,02 грн, борг за реактивну електроенергію –14 560,23 грн, інфляційні втрати –3 584,27 грн та 3% річних –3 556, 02 грн, посилаючись на договір № 89-Ц від 01.01.2002 р.

           Заявою від 06.09.2007р. №6494 позивач частково змінив свої позовні вимоги та просив залучити до участі у справі іншого відповідача - Комунальне підприємство  «Павлоградське виробниче управління  водопровідно-каналізайційного    господарства»(надалі відповідач-2) та стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму боргу –345 000,00 грн, посилаючись на договір поруки від 24.04.2007р., в решті вимоги задовольнити за рахунок відповідача-1.

               Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити.      

           Відповідач-1 визнає наявний борг в повному обсязі та просить відстрочити виконання рішення до одного року, посилаючись на скрутне фінансове становище, в зв’язку з тим, що споживачі послуг заборгували понад 60 мільйонів грн, заборгованість до бюджету становить 1 864 957,01 грн.

       Відповідач-2 заявлені до нього вимоги не визнає, вважає, що договір поруки є недійсним та не може породжувати жодних  зобов’язань відповідача-2.

      18.09.2007р. від відповідача-2 надійшла зустрічна позовна заява, яка прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом. Відповідач-2 просить визнати договір поруки від 24.04.2007р., який укладений між ним та позивачем, недійсним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а на момент укладання оспорюваного договору всі активи відповідача-2 знаходилися в податковій заставі та без отримання попередньої згоди податкового органу підприємство не мало права укладати договір поруки.

       Позивач з вимогами зустрічного позову не погоджується, вважає, що договір відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відсутність волевиявлення відповідача-2 на укладення цього договору не доведена належними  доказами.

        Проти надання відстрочки виконання рішення позивач заперечує, посилаючись на відсутність виняткових обставин, та вказує, що сам має велику кредиторську заборгованість, та несплата коштів за спожиту електроенергію перешкоджає йому своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за електроенергію, куплену на енергоринку.

        За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

        Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

         - 01.01.2002р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 89-Ц про постачання електричної енергії строком дії до 31.12.2002р. Відповідно до п. 11.4. він вважається щорічно продовженим, якщо жодна сторона не заявить про відмову від нього чи його перегляд. Доказів розірвання договору суду не надано, договір сторонами в спірний період виконувався, отже є чинним.

          На виконання умов договору в спірний період  березень - травень 2007р. Позивач здійснив постачання активної електроенергії Відповідачу-1 на суму 2 477 676,78 грн, а Відповідач-1 здійснив її споживання, що підтверджується звітами відповідача.

       Відповідно до п. 4.2.  договору відповідач здійснює остаточний розрахунок за фак-тично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач за отриману електроенергію розрахувався частково в сумі 1 509 768, 76 грн. Заборгованість становить 967 908,02 грн.

       За умовами п. 4.3 договору відповідач повинен здійснювати економічну компенсацію за перетоки реактивної електроенергії протягом 5-ти днів з часу отримання рахунку позивача. За спірний період березень - травень 2007р. вказана компенсація склала 14 560,23 грн, на оплату якої позивач вручив відповідачу рахунки, що підтверджується реєстрами про вручення рахунків за цей період. Відповідач не сплачував за перетоки електроенергії, заборгованість становить 14 560,23 грн.

         Вказана заборгованість підтверджується рахунками на оплату, розрахунком позивача, актами звіряння розрахунків та не заперечується відповідачем.

         Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

         Доказів сплати цієї заборгованості на час розгляду справи суду не надано.

         24.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки, згідно якого відповідач-2 (поручитель) зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором (позивач) за виконання боржником (відповідач-1) зобов’язань, що виникли з договору про постачання електроенергії №89-Ц від 01.01.2002р.  у фіксованій сумі 345 000,00 грн.

       За умовами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.   

        Статтею 8.6. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що  платник податків, активи якого   перебувають   у   податковій   заставі,   здійснює  вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, використання   об'єктів   нерухомого  чи  рухомого  майна, майнових чи немайнових прав,  а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій,  а також цінних паперів, що засвідчують відносини  боргу,  надання  гарантій,  поручительств,   уступлення вимоги   та  переведення  боргу,  виплату  дивідендів,  розміщення депозитів або надання кредитів.

         На час укладення спірного договору поруки майно відповідача-2 знаходилося у податковій заставі, що підтверджується Витягом із державного реєстру обтяжень рухомого майна від 25.09.2007р. Згоди на укладення спірного договору поруки податковим органом не надавалося.

         Таким чином, відповідач-2 уклав цей договір поруки з порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є підставою для визнання вказаного договору недійсним згідно ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203. 215 Цивільного кодексу України.  Інші доводи відповідача-2 щодо недійсності договору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

         З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню та договір поруки від 24.04.2007р. підлягає визнанню недійсним. Недійсний договір не породжує жодних прав та обов’язків сторін, а, звідси, і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 солідарно суми 345 000,00 грн задоволенню не підлягають та заборгованість підлягає стягненню з відповідача-1.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інф-ляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

          Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за квітень-травень 2007р. та заборгованості за активну і реактивну електроенергію становлять 3 584,27 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 12.04.2007р. по 27.06.2007р. та заборгованості за активну і реактивну електроенергію –3556,02 грн.

          Зважаючи на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1  в сумі боргу за активну електроенергію –967 908,02 грн, боргу за реактивну електроенергію –14 560,23 грн, інфляційних втрат –3584,27 грн, 3% річних –3556,02 грн. В позові до відповідача-2 слід відмовити. Зустрічний позов задовольнити повністю.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі за первісним позовом відносяться на відповідача-1, за зустрічним позовом –на позивача.

         Клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання рішення суду до одного року суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки таке право надано суду лише у виняткових випадках. Відсутність грошових коштів та скрутне фінансове становище не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідач-1 не навів жодних обставин, які нададуть йому змогу виконати рішення суду після закінчення строку відстрочки.

         Керуючись ст. 44, 49, 60, 82, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 203, 215, 525, 526, 553,559, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208, 275-277 Господарського кодексу України   господарський суд, -

ВИРІШИВ :

  1.Зустрічний позов задовольнити повністю.

         2. Визнати недійсним  договір поруки від 24.04.2007р., укладений між Комунальним підприємством  «Павлоградське виробниче управління   водопровідно- каналізайційного    господарства»та  Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія                                        "Дніпрообленерго".            

        3. Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” –49107, м.  Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шоссе,22, код ЄДРПОУ 23359034 (п/р 2600423431285 у філії «Дніпропетровське Центральне  відділення Промінвестбанку України», МФО 305437) на користь  Комунального підприємства  «Павлоградське виробниче управління  водопровідно- каналізайційного    господарства»-51400,   м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська,41-а, код ЄДРПОУ 03341345 (р/р26009000038016 в банк ДФ АТ «Індекс банк», МФО 307015) витрати по сплаті державного мита –85,00 грн (вісімдесят п’ять грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн (сто вісімнадцять грн).                

         4. Первісний позов задовольнити частково.

  5. Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно -                                 каналізайційного   господарства  «Дніпро –Західний Донбас»- 52591  с. Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03564045 (п/р 26008080510 у ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”–49107, м.  Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шоссе,22, код ЄДРПОУ 23359034 на п/р зі спеціальним режимом використання №260323061238 в Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку  України, МФО 305482 - борг за активну електроенергію –967 908,02 грн (дев’ятсот шістдесят сім тисяч дев’ятсот вісім грн 02 коп) та на п/р 2600423431285 у філії «Дніпропетровське Центральне  відділення Промінвестбанку України», МФО 305437 борг за реактивну електроенергію –14 560,23 грн (чотирнадцять тисяч п’ятсот шістдесят грн 23 коп), інфляційні втрати –3 584,27 грн (три тисячі п’ятсот вісімдесят чотири  грн 27 коп), 3% річних –3 556,02 грн (три тисячі п’ятсот п’ятдесят шість грн 02 коп), витрати по сплаті державного мита –9 896,09 грн (дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто шість  грн 09 коп) та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -  118,00 грн (сто вісімнадцять грн 00 коп).    

           6. В позові до відповідача-2  відмовити.  

 

           7. Накази  видати після набрання  рішенням законної сили.     

           8. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

    

           

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 02.10.2007 р.