Справа № 22ц-3628/2010 Головуючий у першій інстанції Категорія–цивільна Майборода С.М.
Доповідач – Лазоренко М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., ДЕМЧЕНКО Л.М.
при секретарі:
з участю: Костюк Ю.Г.
відповідача ОСОБА_6, позивача ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2010р., яким йому відмовлено у задоволені позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Чернігівського районного суду від 23 червня 2010р., посилаючись на необґрунтованість рішення суду 1 інстанції та не повне дослідження обставин справи, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що між позивачем та відповідачем була укладена цивільно-правова угода, наказ про прийняття на роботу не видавався, запис до трудової книжки не вносився, відповідач стояла на обліку в районному центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю.
Інвентаризація товарних та товарно-матеріальних цінностей була проведена з дотриманням законодавства. До початку її проведення всі видаткові та прибуткові документи на товари, звіти про їх надходження і надходження грошей ОСОБА_6 здала в бухгалтерію, де вказала залишок товарів в грошовому виразі, що підтверджується результатами судово-почеркознавчої експертизи.
В трудовій угоді вказана повна матеріальна відповідальність ОСОБА_6, суду були надані документи про те, що вона отримувала товарно-матеріальні цінності під реалізацію. Із матеріалів, наданих суду, не має доказів про примусове написання розписки ОСОБА_6
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. 04 квітня 2007 р. між позивачем та ОСОБА_6 була укладена трудова угода, за якою остання зобов’язана була проводити роздрібну торгівлю і відтворення друкованих матеріалів. За виконання згідно договору робіт позивач зобов’язувався виплачувати відповідачці 200 грн. в місяць.
Згідно товарно-касового звіту за 18.07.2007р. – 17.08.2007р., який здала відповідачка, та опису-акту інвентаризації товарів в кіоску «Любеч» ЧП ОСОБА_8 від 20 серпня 2007 р. виявлена недостача товаро - матеріальних цінностей на суму 3 328,45 грн.
28.08.2007 року відповідачка ОСОБА_6 написала боргову розписку СПД ОСОБА_8, у якого, як зазначено в розписці, вона працювала продавцем – реалізатором, відповідно до якої суму 3 328 грн., виявлену при здачі кіоску «Любеч» вона визнає і зобов’язується в строк до 31.12.2007 року виплатити в добровільному порядку. / а.с.6/
Відмовляючи у задоволенні позову суд 1 інстанції виходив з того, що наявні між сторонами правовідносини виникли у зв’язку виконанням ОСОБА_6 трудових обов’язків, що позивачем не надано належних доказів, які б засвідчували розмір заподіяної відповідачем шкоди з її вини, а також, що строк встановлений ч.3 ст. 233 КЗпП України для звернення позивача до суду з наведеним позовом сплинув.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції про відмову у задоволені позову, оскільки він відповідає обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до укладеної між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 трудової угоди № 7 від 4.04.2007 року /а.с.7/ ОСОБА_6 зобов’язується здійснювати роздрібну торгівлю та відтворення друкованих матеріалів, а ОСОБА_7 – своєчасно оплачувати виконану роботу у розмірі 200 грн. в місяць. ОСОБА_6 зобов’язана була самостійно виконувати покладені на неї обов’язки та дотримуватись трудового розпорядку.
Доводи апеляційної скарги, що між позивачем та відповідачем була укладена цивільно-правова угода, не можуть бути взяті до уваги, оскільки цивільно-правові угоди на виконання певних видів робіт передбачають обов’язок виконання однією стороною певних робіт, а іншою – прийняття і оплату виконаних робіт.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу виконання трудових функцій, а не з встановлення, зміни, припинення цивільних прав та обов’язків. Тому укладена угода є трудовим договором, і для регулювання виниклих правовідносин повинне застосовуватись трудове законодавство. Та обставина, що наказ про зарахування на роботу виданий не був, не може бути врахована, та як згідно ч. 4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження видані не були, але працівника фактично було допущено до роботи.
Також не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги, що відповідачем була написана боргова розписка, якою визнавалась нестача товаро-матеріальних цінностей на суму 3 328 грн., оскільки зазначена нестача виникла при виконанні ОСОБА_6 трудових обов’язків, а трудові відносини, як вже зазначалось, згідно ст.ст. 3, 4 КЗпП регулюються Кодексом законів про працю України та інших актів законодавства України , прийнятих відповідно до нього. Як встановлено судом, недостача була виявлена під час проведення інвентаризації 20 серпня 2007 року. Позивач звернувся до суду лише 21.09.2009 р., а згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, встановлюється строк в один рік з дня виявленої заподіяної працівником шкоди. Відповідно, позивач пропустив встановлені законом строки для звернення до суду.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Справа № 22ц-3628/2010 Головуючий у першій інстанції Категорія–цивільна Майборода С.М.
Доповідач – Лазоренко М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/вступна та резолютивна частини/
13 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., ДЕМЧЕНКО Л.М.
при секретарі:
з участю: Костюк Ю.Г.
відповідача ОСОБА_6, позивача ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
Відповідно до положень ст.ст. 209, 218 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне проголосити в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини ухвали, відклавши її складання у повному обсязі на п'ять днів, до 18 вересня 2010 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: