Копія. Справа № 1-183/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 травня 2010 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого - Калантаєнко П.С.
при секретарі - Кузнєцовій О.Л.
за участю прокурора - Волосюк Ю.Б.
цивільного позивача, представника потерпілої та цивільного позивача - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
розглян увши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотоп справу по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пролетарське Коропського району Чернігівської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
Встановив:
Підсудний ОСОБА_3 14 грудня 2009 року в м.Конотоп порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4
Злочин було скоєно при таких обставинах:
Підсудний ОСОБА_3 14 грудня 2009 року близько 17 години, керуючи автомобілем марки УАЗ держномер НОМЕР_1, в складі бригади швидкої медичної допомоги з включеним ближнім світлом фар рухався в районі Конотопської міжрайонної прокуратури по вул.УспенськоТроїцької в м.Конотоп в бік вул.Рябошапко зі швидкістю близько 40 км/год. В цей час в районі стамотологічної поліклініки на проїзну частину дороги з лівого боку відповідно до руху автомобіля вийшов пішохід ОСОБА_4 та став переходити дорогу зліва направо і ОСОБА_3, проявивши неуважність та безпечність, при об'єктивній можливості своєчасно не виявив ОСОБА_4, не прийняв негайних заходів для зменшення швидкості та повної зупинки транспортного засобу і здійснив наїзд на нього, заподіявши йому тілесні ушкодження від яких той 18 грудня 2009 року помер. При дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.12.2, 12.3 правил дорожнього руху України.
Підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і показав, що він дійсно грудня 2009 року близько 17 години, керуючи автомобілем марки УАЗ держномер НОМЕР_1 з включеним ближнім світлом фар, в складі бригади швидкої медичної допомоги рухався на виклик по вул.УспенськоТроїцької в м.Конотоп в бік вул.Рябошапко в районі Конотопської міжрайонної прокуратури зі швидкістю близько 40 км/год. В цей час назустріч йому рухався автобус і зразу ж після роз'їзду з ним він в районі стамотологічної поліклініки на відстані близько 7 метрів побачив, що на його полосу руху з лівого боку відповідно руху автомобіля вийшов пішохід ОСОБА_4 Він став гальмувати, але автомобіль не встиг зупинитися і був скоєний наїзд на ОСОБА_4, якого і було травмовано. Потім він наавтомобілі доставив потерпілого в реанімаційне відділення Конотопської ЦРЛ, де від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Згодний з тим, що він, проявивши неуважність та безпечність, своєчасно не виявив ОСОБА_4, не прийняв негайних заходів для зменшення швидкості та повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода та, що при дорожньо-транспортній пригоді, порушив вимоги п.п.12.2, 12.3 правил дорожнього руху України. Заподіяну матеріальну шкоду відшкодував добровільно в повному обсязі, а моральну шкоду відшкодувати не в змозі.
Поряд з повним визнанням своєї вини самим підсудним ОСОБА_3 його винність підтверджується і другими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_5 показав, що 14 грудня 2009 року близько 17 години він на автомобілі марки УАЗ під керуванням ОСОБА_3в складі бригади швидкої медичної допомоги рухався на виклик по вул.УспенськоТроїцької в м.Конотоп в бік вул.Рябошапко в районі Конотопської міжрайонної прокуратури зі швидкістю близько 40-45 км/год. і він в районі стамотологічної поліклініки на відстані близько 5 метрів побачив, що на полосу руху їх автомобіля йде чоловік. ОСОБА_3 став гальмувати, але автомобіль не встиг зупинитися і був скоєний наїзд на пішохода та його було травмовано.
Цивільний позивач, представник потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 показав, що йому ОСОБА_3 матеріальну шкоду повністю відшкодував, а томупровадження за його позовом просить закрити. Підтримує позов про відшкодування моральної шкоди і просить дану шкоду стягнути з Конотопської ЦРЛ.
Із протоколу відтворення обстановки і обставин події слідує, що ОСОБА_5 розказав та місці події показав про обставини скоєння ДТП. (а.с.40-42).
Із протоколу відтворення обстановки і обставин події слідує, що ОСОБА_3 розказав та місці події показав про обставини скоєння ДТП. (а.с.44-46).
Із висновків судово-медичної експертизи слідує, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок тупої травми грудної клітки з розривром правої легені, яка привела до правобічного гемопневмотораксу та ускладнилась гострою легеневою недостатністю, що підтверджується малокрів”ям внутрішніх органів, множинним переломами ребер, розривом тканини правої легені з крововиливом, наявністю рідкої крові зі згортками в правій плевральній порожнині. Судовогістологічно: преимущественное малокровие внутрених орнанов ...Кровоизлияние в паренхиму легких... в прямому причинному зв”язку зі смертю знаходились множинні переломи ребер, крововилив в праву плевральну порожнину, розрив тканини правої легені з крововиливом та несуть ознаки тяжких. При хімічному дослідженні крові та сечі виявлено етиловий спирт в крові 2, 3%о, в сечі 2, 5 %о, що згідно таблиці по Прозоровському становить середню ступінь алкогольного сп”яніння. При судовохімічному дослідженні крові етиловий спирт не виявлено. Враховуючи характер та локалізацію тілесних пошкоджень потерпілий міг знаходитися правою частиною тулубу до автомобіля. (а.с.59-68).
Із висновків судо-автотехнічної експертизи слідує, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля УАЗ повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2, 12.3 ПДР України. З технічної точки зору в діях водія автомобіля УАЗ вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.2, 12.3 ПДР України, з яких невідповідності вимогам пункту 12.3 ПДР України знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспотрною пригодою. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля УАЗ мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України. (а.с.100-105).
Крім того, винність підсудного ОСОБА_3 підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7-11), протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу (а.с.12), подорожнім листом (а.с.18), протоколами огляду місця події (а.с.21, 35-37).
Таким чином, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_3 повністю доказана і його дії суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме порушив п.п.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_4
При призначенні покарання суд враховує, як обставини, що пом'якшують покарання ті, що підсудний ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, відшкодував потерпілій матеріальну шкоду. Обставин, які обтяжують покарання, немає. При призначенні покарання суд також враховує і ту обставину, що потерпілий ОСОБА_4 також допустив необережність.
Враховуючи вищевказані обставини справи, а також обставини справи і наставші наслідки суд вважає необхідним підсудному ОСОБА_3 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 своїми злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження і останній з цього приводу знаходився на стаціонарному лікуванні суд вважає, що витрати на стаціонарне лікування повинні бути відшкодовані в повному обсязі, а тому позов прокурора доведено і він підлягає задоволенню. Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 своїми злочинними діями смертельно травмував ОСОБА_4 суд вважає, що цим потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні значні моральні страждання, а відповідно і моральна шкода, яка повинна бути відшкодована. Разом з тим, з урахуванням фактичних обставин справи та того, що при ДТП ОСОБА_4 також допустив грубу необережність суд вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди становить 50 000 грн. В зв'язку з цим суд вважає, що позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню. Одночасно, з урахуванням того, що шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є Конотопська центральна районна лікарня, суд вважає, що в відповідності з ст.1187 ЦК України дана шкода повинна відшкодовуватися даною організацією.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 повністю відшкодував ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду, що прямо слідує із показів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 суд вважає, що за цим позовом провадження необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.321 – 324 КПК України,
Засудив:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки
ОСОБА_3: запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду; строк відбування покарання рахувати з моменту взяття під варту за даним вироком.
Речові докази по справі: взуття потерпілого, що знаходяться в камері схову Конотопського МВ - передати потерпілій ОСОБА_6.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь: НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 1407 грн. витрат на проведення експертиз; фінансового управління Конотопської міськради Сумської області 532,40 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 і Конотопської центральної районної лікарні про стягнення 100 000 грн. моральної шкоди задовільниити частково. Стягнути з Конотопської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_6 50 000 грн. моральної шкоди. В решті частині позову відмовити.
Провадження за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і Конотопської центральної районної лікарні про стягнення 10 445,22 грн. матеріальної шкоди закрити.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Конотопський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий: підпис
Копія вірна
Суддя: