апеляційний суд автономної республіки крим

    Головуючий суду першої інстанції: Лошакова Т.А.

Справа № 22-а-590-Ф/06                   Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції:          Притуленко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20   червня   НОМЕР_16   року   колегія   суддів   судової   палаті   у   цивільних   справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді                          Притуленко О.В.,

суддів:                                     Іщенко В.І.,

Полянської В.О.,

при секретарі  Бакановській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою військової частини А0156 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого НОМЕР_16 року,-

ВСТАНОВИЛА :

У січні НОМЕР_15 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до військової частини А0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості.

Вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у військовій частині А 0156, де знаходився на грошовому забезпеченні. З червня по серпень НОМЕР_13 року відповідач виплачував щомісячну надбавку у розмірі 3%, з вересня НОМЕР_13 року по листопад НОМЕР_13 року, з лютого по вересень НОМЕР_14 року та за лютий-березень НОМЕР_15 року у розмірі 5 %, тобто не в повному обсязі, визначеному Указом Президента України від 05.05.НОМЕР_13 року №389 на отримання якої він мав право.

Загальна сума недоплаченого грошового забезпечення склала 3794 грн.37 коп.

Вважає, що це є порушенням норм чинного законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення, тому просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті грошового забезпечення у вказаному розмірі.

Постановою суду від 13 лютого НОМЕР_16 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі військова частина А0156 ставить питання про скасування зазначеної постанови, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. проходив військову службу у військовій частині А 0156. Наказом командира військової частини від 20.10.200 року №НОМЕР_1 був виключений із списків особового складу частини.

Стаж безперервної служби позивача як військовослужбовця станом на 01 травня 2000 року складав повні 5 років, на вересень 200 року - повні 10 років.

Надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України позивачу сплачувалась: у період з червня по серпень2003 року у розмірі 3 %, з вересня по листопад 2003 року, з лютого по вересень 2004 року та за лютий-березень2005 року - у розмірі 5 відсотків.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що виплата позивачу надбавки у вказаному розмірі суперечить вимогам ст.ст.2, 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", тому зобов'язав відповідача провести позивачу доплату до верхнього граничного розміру надбавки, вказаного в Указі Президента України від 05.05.2003 року №389.

З таким висновком колегія суддів не погоджується.

Так, зі змісту Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1227/2003 від 29.10.2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» слідує, що Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до ЗО; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони України.

Відповідно до п.2 наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 травня 2003 року за №411/7732 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

При цьому згідно з пунктом 2.4 зазначеної Інструкції, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

На виконання Указу Президента України, щодо виплати вказаної надбавки, розпорядженнями Міністра оборони України від 26.05.2003 р. № 146/2095, від 13.11.2003 р. № 146/1/1 І/463, від 08.10 2004 №220/2098, від 16.01.2004 р. № 146/1/11/26, 05.01.2005 р. № 146/1/11/1 виплата щомісячної надбавки за безперервну військову службу особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом і мають високі результати у службовій діяльності, встановлена у відсотках до грошового забезпечення при стажу служби понад 5 років відповідно: на період з 01 червня по серпень 2003 року - 3%, в інші спірні періоди при стажу служби понад 10 років - 5%.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу виплачувалась щомісячна надбавка виходячи зі вказаних розмірів.

За таких обставин висновки суду про обґрунтованість позовних вимог не відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, положенням нормативних актів.

Норми статей Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", на які послався суд в підтвердження своїх висновків, спірні правовідносини не регулюють.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права відповідно до п.3 і 4 ст.202 КАС України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 198, 202, 205 207 Кодексу 'адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А0156 задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 13 лютого 2006 року скасувати. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А0156 про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості

Постанова вступає в законну силу з дня проголошення, однак протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.