Справа № 11-471/10 Головуючий в 1 інстанції Сівчук А.Є.
ст. 121 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 21 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Лозовського А.О., Опейди В.О.,
за участю прокурора – Старчука В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 липня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Новоград-Волинський Житомирської області, житель АДРЕСА_2 Волинської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, не працює, раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду від 22 квітня 2008 року за ст.ст. 121 ч.1, 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі з встановленням трьохрічного іспитового строку, -
засуджений за ч.1 ст.121 КК України на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 22 квітня 2008 року – 6 (шість) місяців позбавлення волі, остаточно до відбуття призначено ОСОБА_2 6 (шість) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з моменту його затримання – 26.03.2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній – тримання під вартою.
Задоволено цивільний позов прокурора м.Луцька в інтересах держави та територіальної громади м.Луцька в особі Луцької міської ради і стягнуто з ОСОБА_2 в користь останньої 3 472 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Вироком вирішено долю речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 25 березня 2010 року близько 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1, умисно наніс удар ножем в живіт потерпілому ОСОБА_3, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя.
У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране йому покарання. При цьому просить врахувати, що вину у вчиненому він визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв слідству у розкритті злочину, відшкодував збитки потерпілому і той не має до нього ніяких претензій. Крім цього, він є особою немолодого віку, має незадовільний стан здоров’я, яке в умовах СІЗО постійно погіршується.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особи засудженого, який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, новий злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння та в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений. А тому суд обрав йому покарання, ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 121 КК України, і, на підставі ст. 71 КК України, визначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 13 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
__________________________________
З оригіналом згідно:
Голова судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький