КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-911

2010 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

02 серпня 2010 року                                                  смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді                 Скляра С.Ю.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Куйбишевського Розівського районів та автомобільно-технічної інспекції  Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі за текстом – інспектор ДПС) Колісніченка Михайла Миколайовича про визнання рішення суб’єкта владних повноважень неправомірним, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

    21 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Колісніченка М.М., який 13 липня 2010 року виніс постанову серії АР 348517 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. У постанові інспектор ДПС вказав, що 13 липня 2010 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Запорізькій в смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області виїхав на перехрестя з другорядної дороги на головну, при повороті направо не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі зліва, чим допустив порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі за текстом – Правила дорожнього руху). Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її як неправомірну, закривши провадження по справі про адміністративні правопорушення. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, оскільки він проїхав перехрестя нерівнозначних доріг з дотриманням всіх вимог, перешкод в русі нікому не створив. Відповідач, приймаючи рішення за протоколом про адміністративне правопорушення, доказів на підтвердження винності водія не мав.

Позивач ОСОБА_1 письмово повідомив судові про підтримання пред'явленого ним адміністративного позову (а.с.13).

    Відповідач інспектор ДПС Колісніченко М.М. письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.

    Сторони були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.11,12), в судове засідання не з’явились. Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволені клопотання сторін про розгляд справи без їхньої участі (а.с.13,14).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження.

    Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

    Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2010 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Запорізькій в смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області виїхав на перехрестя з другорядної дороги на головну, при повороті направо не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі зліва, чим допустив порушення п.16.11 Правил дорожнього руху. Дане порушення зафіксовано інспектором ДПС Колісніченком М.М. шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АР №267879 від 13 липня 2010 року (а.с.7).

Цього ж дня інспектором ДПС Колісніченком М.М. була винесена постанова серії АР №348517 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с.8).

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішення відповідача – інспектора ДПС Колісніченка М.М., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до стст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а саме правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення, яке оспорюється позивачем, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи рішення – постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач припустився порушення порядку оцінки доказів у цій справі.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні інспектором ДПС Колісніченком М.М. рішення по справи про адміністративне правопорушення позивач – водій ОСОБА_1 не визнав факт ненадання переваги у русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі (а.с.7). Як у позові, так й у протоколі про адміністративне правопорушення послався на те, що виїхав з другорядної дороги на перехрестя з головною дорогою, а знаходячись на головній дорозі, надав можливість пішоходу перейти проїжджу частину, після чого продовжив проїзд перехрестя. Таким чином, не міг створити перешкоди іншому транспортному засобу, який рухався слідом по головній дорозі, а саме, у формі ненадання переваги у русі цьому транспортному засобу.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення Правил дорожнього руху, не зазначено яким чином інспектором ДПС Колісніченком М.М. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил проїзду перехрестя. Матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються з протоколу про адміністративне правопорушення, постанови за результатами його розгляду та письмових пояснень водія ОСОБА_2 (а.с.7,8, матеріалами справи про адміністративне правопорушення – а.с.1-3).

Разом з тим, а ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в постанові в справі про адміністративне правопорушення не зазначено прізвище водія, який керував автомобілем НОМЕР_2, і що саме йому 13 липня 2010 року о 14 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 не надав переваги під час проїзду перехрестя вул.Леніна і вул.Запорізької в смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області. Письмові пояснення водія ОСОБА_2 не зазначені як додаток до справи а ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в постанові в справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, інспектором ДПС Колісніченком М.М. доводи водія ОСОБА_1, які останнім були наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, залишилися поза увагою та без відповідної перевірки.

Вищевказане свідчить про ігнорування відповідачем вимог п.1.6 Розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими вказано про виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав будь-яких обґрунтованих заперечень проти позову ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 21 липня 2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Колісніченком М.М., вважає наявними підстави для скасування такої постанови, як неправомірної, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.222,251,254,258,287-289,293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Куйбишевського Розівського районів та автомобільно-технічної інспекції  Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області Колісніченка Михайла Миколайовича – постанову серії АР №348517 від 13 липня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1,  - закрити.  

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                 С.Ю.Скляр