Справа № 2-273
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 року Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
секретар Кріган Г.П.
з участю позивачів ОСОБА_3
ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Острицької сільської ради Герцаївського району, ОСОБА_7 про визнання права власності на житловий будинок з господарським спорудами в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулася до суду з вказаними позовом, після зміни якого, просили визнати за ними право власності за кожним окремо на Ѕ частин житлового будинку з господарськими спорудами розташованого по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивували тим, що спірний житловий будинок був побудований позивачкою ОСОБА_3 разом із її чоловіком ОСОБА_8 у 1971 році на відведений в установленому порядку земельній ділянці. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_3, та батько позивачки ОСОБА_6 помер, після смерті якого відкрилася спадщина на будинок. Вони (позивачі) є спадкоємцями ОСОБА_8 першої черги, та оскільки на час його смерті проживали у спірному господарстві, з урахуванням відмови позивачки ОСОБА_3 від прийняття спадщини на користь ОСОБА_6, мають право отримати у спадщину в розмірі Ѕ частин будинку. Відповідач ОСОБА_7 якій є сином спадкодавця, проживаючи окремо від нього не вчинив ніяких дій передбачених ст. 1269 ЦК, з метою прийняття спадщини, а тому спадщину не прийняв. Оскільки за життя ОСОБА_8 правовстановлюючі документи на житловий будинок йому не видавалися, це перешкоджає їм (позивачам) оформити спадщину в установленому законом порядку, в зв'язку з чим, просили суд визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що спірний житловий будинок був побудований нею разом із чоловіком ОСОБА_8 на виділеній їм земельній ділянці в с. Остриця Герцаївського району. Вона постійно проживає, а донька ОСОБА_6 на час смерті батька та деякій час після проживала у спірному будинку. Від своєї частки у спадщину вона відмовилася на користь доньки, про що подала заяву до сільської ради. Оскільки Ѕ частина спірного жилого будинку належить їй як спільне майно подружжя, а решта Ѕ частки будинку перейшло у спадщину після смерті чоловіка до донька ОСОБА_6, то за ними (позивачами) в рівних частках має бути визнано право власності не вказане господарство.
Позивачка ОСОБА_6 позив підтримала та суду пояснила, що вона як спадкоємець за законом, на час смерті батька та й після проживала у спірному господарстві з самого народження. Спадщину прийняла своєчасно так як отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) яка належала померлому батькові. Так як мати – позивачка ОСОБА_3 від своєї частки у спадщині відмовилася на її користь, а інші спадкоємці – брат ОСОБА_7 спадщину не прийняв, просила задовольнити їх вимоги .
Відповідач ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог позивачів не заперечував так як спадщину після смерті батька не прийняв та на неї не претендує.
Острицька сільська рада Герцаївського району в судове засідання свого представника не направила, однак надіслала до суду листа в якому просила розглянути справу за відсутності їх представника оскільки проти задоволення вимог позивача не заперечує.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали по справі, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частково задоволення виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що по АДРЕСА_1 розташоване домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських споруд.
Як випливає з витягу з погосподарської книги Острицької сільської ради Герцаївського району, житловий будинок з господарськими спорудами якій розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований у сільській раді за ОСОБА_8 з 1971 року.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
За змістом ст. 60 СК України (ст. 22 КпШС України), майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Як вбачається з свідоцтва про одруження ОСОБА_8, останній 9 січня 1967 року уклав шлюб із ОСОБА_3, тобто позивачкою, зареєструвавши його у сільській раді с. Остриця Герцаївського (на той час Глибоцького) району Чернівецької області, актовий запис № 1.
Зважаючи на те, що житловий будинок, якій розташований в с. Остриця по АДРЕСА_1 побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, зареєстрований з 1971 року в сільській раді за ОСОБА_8 з урахуванням того, що померлий ОСОБА_8, та його дружина ОСОБА_3, були співзабудовниками зазначеного будинку, то обидва вони стали його співвласниками в рівних частках, тобто по Ѕ .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть виданого виконкомом Острицької сільської ради 25 грудня 2005 року НОМЕР_1.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, в т. ч на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами що в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї, право на спадкування одержують спадкоємці згідно закону.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_8 заповіту після себе не лишив, а значить спадкування має місце за законом.
Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як достовірно встановлено судом, позивачі на час смерті спадкодавця проживали у спірному будинку.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, секретарем Острицької сільської ради 27 жовтня 2006 року було посвідчено підпис на заяві позивачки ОСОБА_3 адресована Герцаївській державній нотаріальній конторі про пропуск нею строку для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_8 та відмови від своєї часки у спадщині на користь ОСОБА_6
Наполягаючи на позові, позивачка ОСОБА_3 пояснила, що на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8 н е претендує тай в загалі відмовилися від неї на користь позивачки ОСОБА_6
Згідно положень цивільного законодавства, спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від черги протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. (ч.1 ст. 1273, ч.2 1274 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 25 постанови від 30.05.2005 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , в ідмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
Аналіз зазначених норм закону зводиться до того, що у випадку постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, якій протягом строку для прийняття спадщини не заявили про відмову від неї в установленому законом порядку, останній вважається таким що прийняв спадщину та вона (спадщина) належить йому з часу відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Можливість визнання за особою право власності на майно без дотримання особою загального порядку прийняття спадщини, діючими нормами цивільного законодавства не передбачено.
З огляду на характер позовних вимог сторін і змісту правових норм, які регулюють спірні правовідносини (глави 86, 87 ЦК), враховуючи факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцями, в т.ч. ОСОБА_3 яка протягом строку для прийняття спадщини не заявили про відмову від неї в установленому законом порядку, суд приходить до висновку що остання нарівні з ОСОБА_6 вважається такою, що прийняла спадщину, а тому її посилання на відмову від спадщини на користь доньки юлії після строку щодо такої відмови від спадщини суд до уваги не приймає.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8, його майно (1/2 частки жилого будинку) успадкували в рівних часках позивачі, а саме по 1/4 (1/2 : 2), проте державний нотаріус Герцаївської державної нотаріальної контори своєю постановою від 14 травня 2010 року відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.
Оцінюючи вищенаведені докази у своїй сукупності, виходячи з припису ч. 1 ст. 11 ЦПК України щодо розміру заявлених позивачами позовних вимог, суд приходить до висновку, що оскільки житловий будинок якій розташований по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_8 та ОСОБА_3 на праві спільної власності, а позивачі у свою чергу у передбачуваний законом порядку прийняли спадщину після смерті останнього, то їх вимоги підлягають часткового задоволенню, а саме, за позивачкою ОСОБА_3 слід визнати право власності на Ѕ частку, а за ОСОБА_6 - право власності на ј частин зазначеного будинку.
На підставі ст.ст. 1223, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274, 1275, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частин житлового будинку літ. “А” загальною площею 88,0 кв.м. в тому числі 63,0 кв.м жилої площі, господарських споруд : літньої кухні літ. “Б”, “Д”, сараїв літ. “В”, “Г”, “Ж”, гаражу літ. “Е”, навісу літ. “З”, вбиральні літ. “І”, огорожі № 1-3, які розташовані по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на ј частин житлового будинку літ. “А” загальною площею 88,0 кв.м. в тому числі 63,0 кв.м жилої площі, господарських споруд : літньої кухні літ. “Б”, “Д”, сараїв літ. “В”, “Г”, “Ж”, гаражу літ. “Е”, навісу літ. “З”, вбиральні літ. “І”, огорожі № 1-3, які розташовані по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.
Суддя. підпис.
Копія вірна. Оригінал знаходиться в справі № 2-273/2010 року.
Суддя