КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-915

2010 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

09 серпня 2010 року                                                  смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді                 Скляра С.Ю.,

    розглянувши в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу дорожньої патрульної служби роти ДПС ДАІ №4 (для обслуговування доріг державного значення) Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі за текстом – інспектор ДПС) Гаджилова Євгена Олександровича про визнання рішення суб’єкта владних повноважень неправомірним, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

    29 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Гаджилова Є.О., який 05 вересня 2009 року виніс постанову серії АР №037306 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. У постанові інспектор ДПС вказав, що 05 вересня 2009 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 571 км автошляху «Одеса – Новоазовськ» здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході, чим допустив порушення Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі за текстом – Правила дорожнього руху). Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її як неправомірну, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, оскільки він не здійснював обгін іншого транспортного засобу на пішохідному переході, будь-яких належних доказів протилежного відповідач при прийнятті рішення не мав.

    Позивач ОСОБА_1 письмово повідомив судові про підтримання пред'явленого ним адміністративного позову (а.с.7).

    Відповідач інспектор ДПС Гаджилов Є.О. письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.

    Сторони були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.6,8), в судове засідання не з’явились.

Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено клопотання позивача про розгляд справи без його участі (а.с.7).

Виходячи з наведеного, а також з того, що відповідач причини своєї неявки не повідомив, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає положенням статті 128 КАС України.

    Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2009 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 571 км автошляху «Одеса – Новоазовськ» здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході, чим, на думку відповідача, допустив порушення п.14.6в Правил дорожнього руху. Дане порушення зафіксовано інспектором ДПС Гаджиловим Є.О. шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АР №099386 від 05 вересня 2009 року (а.с.10).

Цього ж дня інспектором ДПС Гаджиловим Є.О. була винесена постанова серії АР №037306 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с.4).

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішення відповідача – інспектора ДПС Гаджилова Є.О., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено стст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Гаджиловим Є.О. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до стст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а саме правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Гаджиловим Є.О. рішення, яке оспорюється позивачем, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи рішення – постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач припустився порушення порядку оцінки доказів у цій справі.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні інспектором ДПС Гаджиловим Є.О. рішення по справи про адміністративне правопорушення позивач – водій ОСОБА_1 факт порушення Правил дорожнього руху в частині вимог, які регулюють порядок обгону інших транспортних засобів, не визнав (а.с.10). Дану позицію позивач підтримав й під час розгляду даної справи, надавши відповідну письмову заяву (а.с.1-2,7). Вказав про те, що обгін іншого транспортного засобу здійснив, але він був здійснений до пішохідного переходу за 100 метрів.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення Правил дорожнього руху, належним чином не перевірені заперечення та доводи водія.  Матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються з протоколу про адміністративне правопорушення, постанови за результатами його розгляду, також пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с.4,10,11).

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно водія ОСОБА_1, не містить відомостей про застосування технічних приладів з метою фіксації виявленого порушення Правил дорожнього руху. Відсутні будь-які фотографічні зображення, за змістом яких можна стверджувати про наявність певного правопорушення та винність водія у його вчиненні. Зазначений у протоколі свідок ОСОБА_4 є інспектором ДПС, який ніс службу разом із відповідачем. Його пояснення у матеріалах справи відсутні, а тому невідомо свідком яких обставин він є. Крім того, суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_3, оскільки вони за своїм змістом не містять повних та достатніх даних, які б вказували на наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху. Свідок стверджував про те, що водій ОСОБА_1 визнав факт порушення ним Правил дорожнього руху, однак сам водій фактично був протилежної думки, про вказав у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищевказане свідчить про ігнорування відповідачем вимог п.1.6 Розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими вказано про виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав будь-яких обґрунтованих заперечень проти позову ОСОБА_1.

Відповідно до стст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 29 липня 2010 року, тобто після закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Сторонами не порушено питання про застосування наслідків пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Гаджиловим Є.О., вважає наявними підстави для скасування такої постанови, як неправомірної, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, стст.222,251,254,258,287-289,293 КУпАП, стст.11, 69-71, 99, 100, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора взводу дорожньої патрульної служби роти ДПС ДАІ №4 (для обслуговування доріг державного значення) Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області Гаджилова Євгена Олександровича – постанову серії АР №037306 від 05 вересня 2009 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1,  - закрити.  

Судове рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

    Суддя:                 С.Ю.Скляр