КОПІЯ Справа № 1- 498/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Лисенко В.В.
при секретарі Турчин Ю.В.
за участю прокурора Дядюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця , громадянина України , з повною середньою освітою , одруженого , не працюючого , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , не маючого судимості,
- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України;
ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2010 року , приблизно о 12 годині 30 хвилин , ОСОБА_1 знаходячись на вул. Бородавки в с. Гоеничі Києво-Святошинського району , Київської області з метою відкритого викрадення чужого майна під»їхав на велосипеді до ОСОБА_2 та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна , відкрито викрав належне ОСОБА_3 майно , а саме: мобільний телефон марки «Нокіа 6101», ІМЕІ : НОМЕР_1; вартість якого згідно зі звітом судової товарознавчої експертизи від 18.06.2010 року становить 121 гривня 06 копійок з врахуванням ПДВ; сім карту мобільного оператора « Life» , вартістю 36 гривень .
Після чого , з викраденим з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну сум 157 гривень 06 копійок.
Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
ОСОБА_1 свою в пред»явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив , що 29 квітня 2001 року , приблизно 0 12 годині 20 хвилин він їхав на власному велосипеді по вул.. Бородавки в с. Гореничі , Києво-Святошинського району.
Потім зустрів свого знайомого ОСОБА_2 , який йшов по тротуару по вул.. Бородавки . Він під»їхав до нього , щоб привітатися та поговорити .
Коли він під»їхав , то побачив в руках ОСОБА_2 мобільний телефон . Коли вони спілкувались то з мови ОСОБА_2 зрозумів , що останній на підпитку.
Тоді в нього виник умисел на заволодіння його мобільним телефоном , щоб начебто комусь зателефонувати .
ОСОБА_2 добровільно передав йому свій мобільний телефон і він під виглядом того , що комусь телефонує , почав набирати номер , при цьому повільно рухався на велосипеді поруч з ОСОБА_2 Телефон був темного кольору «Нокіа 6101».
Він тримаючи в руках мобільний телефон прискорив рух на велосипеді та швидко віддалився від ОСОБА_2 , таким чином викрав у нього телефон . Він чув , ЯК ОСОБА_2 в слід кричав йому , щоб він повернув йому його мобільний телефон .
По дорозі додому він вимкнув даний телефон та вийняв з нього сім – картку мобільного оператора «Лайф» , яку викинув на смітник в с. Гореничі.
Мобільний телефон марки «Нокіа 6101» , який він забрав у ОСОБА_2, з 29 квітня по 26 травня 2010 року знаходився у нього вдома , ним він не користувався , оскільки має свій власний.
26 травня 2010 року він зрозумівши свою вину , вирішив піти до дільничого інспектора міліції тау всьому зізнатися . Він прийшов в Гореницьку сільську раду , де його чекав дільничий інспектор Солодкий В.С. , якому він добровільно віддав мобільний телефон марки «Нокіа 6101» та написав явку з повинною .
Стверджує , що він викрав мобільний телефон для власних потреб , але боявся його вмикати. З сумою викраденого він повністю згоден і в скоєному щиро кається.
Крім повного визнання своєї вини підсуднім , його винність у скоєному злочині також підтверджується іншими доказами: протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_3 про вчинення злочину (а.с. 6); протоклом огляду місця події від 26.05.2010 року - викраденого мобільного телефону (а.с.7); явкою з повинною підсудного ОСОБА_1 про вчинення ним злочину – викрадення ним мобільного телефону (а.с.11); звітом про визначення вартості викраденого мобільного телефону «Нокіа 6101» , вартість якого складає 121 грн. 06 коп. (а.с. 13-16); товарним чеком на викрадений мобільний телефон (а.с.18); (а.с. 42-45); протоколом огляду речових доказів від 24.06.2010 р. і постановою про приєднання до справи речових доказів від 24.06.10р. (а.с.54-55); розпискою потерпілої ОСОБА_4 про отримання викраденого мобільного телефону (а.с.56); довідкою про вартість сім – картки мобільного оператора «Life», яка становить 36 гривень (а.с.66);
Суд , визнає , що підсудній давав суду правдиві покази, які підтверджуються іншими доказами , дослідженими в процесі судового слідства.
А тому, оцінюючи досліджені в процесі судового слідства докази суд , визнає , що вина підсудного в скоєнні злочину доказана повністю і його дії судом кваліфікуються : за ч. 1 ст. 186 КК України , як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу підсудного .
Обставиною , яка пом»якшує покарання підсудного , визнається : його щире каяття в скоєному злочині.
З врахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину і особи підсудного , який не працює , по місцю проживання характеризується посередньо , завдана матеріальна шкода потерпілій відшкодована , на утриманні має малолітнього сина суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання і у відповідності зі ст. ст. 75, 76 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням .
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 323-324 КПК України , суд,-
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
У відповідності зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Зобов»язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку .
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд на протязі п`ятнадцяти днів засудженим,і прокурором і потерпілою з моменту його проголошення.
СУДДЯ В.В. Лисенко