Справа № 2-76/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31 травня 2010 року
Новосанжарський районний суд Полтавської області, в складі:
головуючого судді – Киричка С.А.,
при секретарі – Коркішко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ВАТ «Державний Ощадний банк України», арбітражний керуючи й ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Поросив усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні власністю шляхом забезпечення умов для розбирання будівлі молочно-товарного комплексу та складування будівельних матеріалів.
В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги, та просили зобов’язати відповідачів не чинити дій, які перешкоджають здійсненню розбирання будівлі та складуванню будівельних матеріалів.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що майно, придбане позивачем є власністю колишніх членів КСП та на нього не може бути звернено стягнення за боргами ПАФ «Великосолонцівська». Крім того вважають, що договір застави спірного нерухомого майна укладений з порушеннями чинного законодавства, а тому є нікчемним.
Представник ВАТ «Державний Ощадний банк України» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала та просила їх задовольнити, так як спірне майно реалізоване в процедурі банкрутства за згодою банку, як заставодержателя, претензій до процедури продажу та погашення зобов’язань не має. Також вважає, що договір застави укладений відповідно до вимог чинного на момент його укладення законодавства, не визнаний у встановленому порядку недійсним.
Арбітражний керуючий ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, так як майно продане з публічних торгів з дотриманням процедури його продажу, за згодою комітету кредиторів та на виконання постанови Господарського суду Полтавської області. Вважає, що позивачами не надано достатніх доказів права власності на спірне майно.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) ОСОБА_1 визнаний переможцем торгів щодо придбання будівлі молочно-товарного комплексу, загальною площею 931 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Пологи Низ, Новосанжарський район, Полтавська область.
Відповідно до договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна на відкритих торгах від 18 грудня 2008 року позивач зобов’язався сплатити 40 000 грн. за нежитлову будівлю молочно – товарного комплекса, частково зруйновану, як комплект будівельних матеріалів, а продавець ПАФ «Великосолонцівська» в особі ліквідатора Болтіка С.М. зобов’язався передати зазначене майно.
Згідно п.1.2. вищезазначеного договору майно продано як предмет застави за договором застави №1 від 03.04.2003 року для погашення кредиторських вимог ВАТ «Державний Ощадний банк України».
Пунктом 1.3. договору передбачено, що право власності переходить до покупця з моменту повної оплати вартості майна.
Відповідно до квитанцій від 26 січня 2009 року та 10 лютого 2009 року позивачем сплачено 40 000 грн. на рахунок ПАФ «Великосолонцівська».
Згідно пояснень позивача, після придбання майна він направив 15 липня 2009 року для розбирання об’єкту працівників, які не були допущені до будівлі відповідачами, які представилися членами ініціативної групи пайовиків колишнього КСП.
Свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується право на майновий пай КСП «Великосолонцівське» (ПАФ «Великосолонцівська») на суму 1382,57 грн. та 1569,46 грн. відповідно.
В порушення ст.10 ЦПК України відповідачами не надано доказів належності їм на праві власності саме спірної будівлі молочно – товарного комплекса (протоколи засідань комісії по розпаюванню, акти приймання передачі пайового майна тощо).
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 324 ЦК України передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину, а саме, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи, що позивач набув право власності на будівельні матеріали молочно– товарного комплекса його дії щодо їх використання та розпорядження ними є правомірними, так як згідно ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Керуючись ст.ст. 10, 58, 63, 72, 86, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю – нежитловою будівлею молочно - товарного комплексу, як комплектом будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: с. Пологи Низ, Новосанжарський район, Полтавська область, шляхом зобов’язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити дій, які перешкоджають здійсненню розбирання будівлі та складування будівельних матеріалів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя ( підпис )
З оригіналом вірно.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області С.А.Киричок