ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

20 вересня 2007 р.

№ 38/135-07

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Приватного сільськогосподарського підприємства “Молнія-1”

на ухвалу

від 15.03.2007 року

у справі

№ 38/135-07

господарського суду

Харківської області

за позовом

Приватної фірми “Центр сільськогосподарського інвестування “Аграрій”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровек”

про	витребування майна та стягнення 400 000 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма “Центр сільськогосподарського інвестування “Аграрій” звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ “Агровек” про витребування та передачу на відповідальне зберігання майна, згідно додаткової угоди від 01.02.2007 року до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року та стягнення 400 000 грн. заборгованості за виконані за договором підряду
№ 010206-01 від 01.02.2006 року роботи. До позовної заяви додано письмове клопотання про вжиття судом заходів з забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, зазначене в додатку №1 до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року, із зобов’язанням Державної виконавчої служби у Вовчанському та Великобурлуцькому районах Харківської області передати вказане майно на відповідальне зберігання позивачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Жельне С.Ч.) від 15.03.2007 року у справі № 38/135-07 клопотання позивача задоволено; накладено арешт на належне відповідачу майно, зазначене в додатку №1 до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року, що знаходиться на території с.Пільна Вовчанського району Харківської області, с.Українське Вовчанського району Харківської області, с.Шевченкове 2-е Вовчанського району Харківської області, та зобов’язано передати вказане майно на відповідальне зберігання позивачу в строк до 20 березня 2007 року.

В касаційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство “Молнія-1” просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2007 року по справі № 38/135-07, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст.33, 34 ГПК України. Зокрема, скаржник посилається на те, що оскаржуваною ухвалою зобов’язано відповідача передати позивачу належне ПСП “Молнія-1” майно.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони та скаржник не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Харківської області заява позивача та клопотання були задоволені на підставі ст.66 ГПК України з тих мотивів, що згідно додаткової угоди від 01.02.2007 року до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року відповідач зобов’язався в зв’язку з відсутністю коштів передати позивачу на відповідальне зберігання своє майно, зазначене в додатку №1 до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року.

Касаційна інстанція відмічає, що в силу ст.107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

До касаційної скарги скаржником додані засвідчені докази на підтвердження того, що майно, яке було арештоване та передане на відповідальне зберігання позивачу фактично знаходилось в його законному володінні. Разом з тим в матеріалах справи, в відсутні будь-які докази на підтвердження того, що майно, зазначене в додатку №1 до договору підряду № 010206-01 від 01.02.2006 року, належить відповідачеві.

Оскільки згідно ч.1 ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, то наклавши арешт на конкретне майно, яке не належить відповідачу, суд грубо порушив приписи діючого процесуального законодавства. Неприпустимим є і забезпечення позову не передбаченим ст.67 ГПК України шляхом передачі майна на відповідальне зберігання.

Крім того колегія суддів відзначає, що місцевий суд виніс ухвалу, якою розглянув обставини на яких ґрунтувались позовні вимоги, оцінив їх, зробив висновки про права і обов’язки сторін та фактично вирішив справу по першій позовній вимозі про витребування майна від відповідача та передачу його на відповідальне зберігання позивачу, що є незаконним.

Враховуючи вищевикладене касаційна інстанція відмічає, що в рішенні Господарського суду Харківської області, яке було ухвалене по даній справі 06.06.2007 року, відсутнє вирішення справи по вимозі щодо витребування майна, тому скаржник позбавлений права звернутися з касаційною скаргою про його оскарження. Разом з тим, у сукупності оскаржувана ухвала і рішення суду, в мотивувальній частині якого зазначено про обов’язок передати майно, створюють ситуацію за якої позивач позбавляється належного йому майна без можливості вплинути на ситуацію у встановленому в процесуальному законі порядку.

За таких обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 2 ч. 1 ст. 1119, ч.1 ст. 11110, ст. 11111, ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Молнія-1” від 25.07.2007 року б/н на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2007 року у справі № 38/135-07 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2007 року у справі № 38/135-07 –скасувати.

Головуючий-суддя

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна О.Глос