Справа  №  2-а-52/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20  вересня  2010  року    Широківський  районний  суд  Дніпропетровської  області  у  складі:  головуючого  судді:   Шевченко О.В.,  

при  секретарі:                          Корягіній О.І.,

за  участі:

позивача:                                   ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Широке  в  залі  суду  адміністративний  позов   ОСОБА_1  до  інспектора  ДПС  ВДПС  для  обслуговування  м.  Дніпропетровськ при УМВС  України  в  Дніпропетровській  області  Стосенка Дениса Володимировича про  скасування  рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора  ДПС  ВДПС  для  обслуговування  м.  Дніпропетровськ при УМВС  України  в  Дніпропетровській  області  Стосенка Дениса Володимировича про скасування постанови про накладення  адміністративного  стягнення  АЕ  № 303758  від  09.08.2010  року щодо ОСОБА_1  за  вчинення  адміністративного  правопорушення,  передбаченого  ст.  122  ч. 1  КУпАП.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не містить жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу.  

Виступаючи в судовому засіданні, позивач позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в адміністративному позові, підтримав повністю, просив суд про їх повне задоволення.

    Відповідач, повідомлений у встановленому порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд,  вислухавши  пояснення позивача,  дослідивши  матеріали  справи  в  сукупності, приходить до висновку , що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню, оскільки, як встановлено в судовому засіданні:

Згідно  постанови  АЕ  №  303758  від  09.08.2010   року  про  адміністративне  правопорушення,   09.08.2010  року  о  16.20  годин  в  м.  Дніпропетровську  на                        пр..  Гагаріна,  57  (гурт.),  позивач, керуючи  автомобілем  Ніссан,  д/з  НОМЕР_1,  порушив  вимоги  дорожнього  знаку  3.21  (в’їзд  заборонено)  з  табличкою  7.9,  рухаючись  в  зоні  дії  цього дорожнього  знаку.

Відповідач виніс постанову про накладення  адміністративного  стягнення                                         АЕ  №  303758  від  09.08.2010  року  на позивача  за  вчинення  адміністративного  правопорушення,  передбаченого  ст. 122  ч. 1 КУпАП, у вигляді  штрафу  в  розмірі                 340  грн. (а.с. 19).  

Оскаржувана  постанова  винесена  на  підставі  протоколу  про  адміністративне  правопорушення   АЕ1  №  156816  від  09.08.2010  року  (а.с. 18).

Суду  не  надано  докази  на  підтвердження  тієї  обставини,  що  відповідач  був уповноважений  в  порядку  ст. 255  КУпАП виносити оскаржувану  постанову по справі про  адміністративне  правопорушення  щодо  позивача.  

Розглянуто  справу  відповідачем  було  в  той  же  день,  коли  винесено  постанову,  при  цьому  протокол  про  адміністративне правопорушення  АЕ1  №  156816  від  09.08.2010     року  складено  о    16.25  годин  і  в  ньому  зазначено,  що  розгляд  справи  за  цим  протоколом  відбудеться  о  16.40  год  09.08.2010  року,  тобто  відповідач  надав  позивачеві  час  для  звернення  позивача  за  правовою  допомогою,  підготовки  проти  пред’явленого  звинувачення,  який  складав  15  хвилин, тим  самим  позбавивши  позивача  права  на  захист.

  Відповідно  до  положень  КУпАП,  Закону  України  «Про  дорожній  рух»,  у  разі  порушення  Правил  дорожнього  руху  України  (ПДР),  водій  повинен  бути  зупинений,  постанова  складається на  місці,  а  у  випадку  незгоди  з  порушенням – повинен  бути  складений  протокол  у  порядку  ст..  256  КУпАП  із  зазначенням  відомостей  про  особу,  що  скоїла  правопорушення,  пояснень  цієї  особи,   роз’яснення  її  права  на  правову  допомогу  та  оскарження.  Ці  вимоги  закону  не  були  виконані відповідачем.

Як  стверджує  позивач,  після  складення  протоколу  та  до  винесення  оскаржуваної  постанови  йому  права,  передбачені  ст.  268  КУпАП  не  роз’яснювалися.  Його  повідомлення  про  звернення  за  правовою  допомогою  (бажав  мати захисника)  відповідач  проігнорував,  чим  грубо  порушив  право  позивача  на  захист.  Доказів  роз’яснення  позивачеві  при  винесенні  оскаржуваної  постанови  прав  суду  відповідачем  не надано.

Свідок  ОСОБА_3  на  виклик  суду  в  судове  засідання  не  з’явився.

Відповідно  до  ст.  71  ч. 2  КАС  України  в  адміністративних  справах  про  протиправність  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок  щодо  доказування  правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності  покладається  на  відповідача,  якщо  він  заперечує  проти  адміністративного  позову.

Відповідачем  суду  не  надано  докази,  які б  спростовували  твердження  позивача.  

Строк  звернення  до  адміністративного  суду  з  даним  позовом  позивачем  не  порушено.

Керуючись ст.ст. 254,  256 КУпАП,  ст. ст. 71 ч. 2, 94, 159, 162, 163 КАС України, суд

  ПОСТАНОВИВ :    

    Адміністративний  позов  ОСОБА_1  задовольнити.    

Скасувати постанову  інспектора  ДПС  ВДПС  для  обслуговування                                    м.  Дніпропетровськ при УМВС  України  в  Дніпропетровській  області  Стосенка Дениса  Володимировича  АЕ  №  303758  від  09.08.2010  року щодо ОСОБА_1  за  вчинення  адміністративного  правопорушення,  передбаченого  ст.  122  ч. 1  КУпАП.

    На  підставі  ст.  171-2 ч. 2 КАС  України  постанова  є  остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

            СУДДЯ                                                              О.В.ШЕВЧЕНКО