ПОСТАНОВА

Іменем      України

14 вересня  2010 року 09 годин 50 хвилин                                                                       м. Керч

Керченський міський суд АРК  у складі:

                                         Головуючого судді – Захарової К.П.

при секретарі -  Прокопець М.А.

за участю:                                         позивача –  ОСОБА_1      

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний позов  ОСОБА_1 до ДПС ВДАЇ УМВС України у Миколаївської області  про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом оскільки,  постановою відповідача  від 21.06.2010 року серії № 196303 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпроАП.

З вказаною постановою позивач не згоден, тому що  правопорушення він не скоював, допустимої швидкості не перевищував, тому що рухався у колоні. Окрім того,  дільниці автодороги, де його було затримано  дорожній знак 3.29  - обмеження швидкості 50 км. на годину встановлений  не був.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги  повному обсязі та додав, що йому не було повідомлено про час та місце розгляду протоколу про адміністративні правопорушення, тому було порушено його право на захист.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових заперечень суду не надав.

Заслухавши пояснення позивача, покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні постановою від 21.06.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпроАП (а.с. 5).Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності послугував протокол про адміністративне правопорушення від  21.06.2010 року (а.с. 6).

Суд знаходить доводи позивача стосовно незаконності вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. обґрунтованими, та кладе їх у основу постанови  суду.

Так, з тексту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 6) слідує, що позивачеві не було повідомлено під підпис про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості  бути присутнім при розгляді справи,  права надати докази та  заперечення, що є порушенням права позивача на захист встановленого  ст.268 КУпроАП .

 Окрім того, як слідує з постанови у справі про адміністративне правопорушення  при вимірюванні швидкості, з якою рухався автомобіль позивача був використовуваний пристрій «Іскра».  Відповідачем не надано суду доказів  того, що зазначений пристрій  оснащений функцією фото - і кінозйомки, відеозапису, а також того, що він працював у автоматичному режимі, згідно з вимогами ст. 14 КУпроАП, тому суд критично виноситься до даних вимірювального приладу  «Іскра», вказані у протоколі про адміністративне правопорушення,  ї вважає, що вони не можуть свідчити про перевищення швидкості позивачем.

Як слідує з показань свідка ОСОБА_3, дружини позивача,  даних у судовому засіданні,  21.06.2010 року вона знаходилась автомобілі «Мерседес - бенц» г/н НОМЕР_1  під керуванням чоловіка. Вони рухались по автомобільної дорозі у Миколаївської області у потоку автомобілів зі швидкістю не більш за 60 км/г. Працівник ДАЇ затримав їх автомобіль та  пред'явив  її чоловікові пристрій «Іскра», зі зафіксованою  швидкістю 77 км/г. Її чоловік одразу не погодився показаннями вимірювального пристрою, оскільки  їх автомобіль рухався у потоці, а пристрій «Іскра» не обладнаний  функціями фото - і кінозйомки,  чи відеозапису, тому ідентифікувати якому саме  автомобілю належала  зафіксована ним  швидкість неможливо. Окрім того, вимірюваний пристрій «Іскра» не був встановлений стаціонарно та не працював у автоматичному режимі, працівник ДАЇ тримав його у руці. Дорожнього знаку 3.29  - обмеження швидкості 50 км. на годину на даної ділянці автодороги  встановлено  не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, показав, що 21.06.2010 року, він рухався у потоку автомобілів  по автомобільної дорозі у Миколаївської області на автомобілі  «Мерседес – бенц»  перед автомобілем «Мерседес - бенц» г/н НОМЕР_1, яким керував позивач. Вони рухалися зі швидкістю не більш за 60 км/. Він бачив як  працівник ДАЇ  затримав автомобіль позивача та пред'явив  йому дані на вимірювальному пристрій «Іскра», який не був обладнаний  функціями фото - і кінозйомки,  чи відеозапису. Вказаний, вимірюваний пристрій «Іскра» не був встановлений стаціонарно  та не працював у автоматичному режимі, працівник ДАЇ тримав його у руці.

Суд вважає вищенаведені  показання свідків достовірними, оскільки вони не суперечать один одному та узгоджуються з  матеріалам справи.

Суд погоджується з доводами позивача, що про незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки працівником, ДАЇ, яким було затримано транспортний засіб, на вимогу позивача не було надано картку маршруту патрулювання. Вказані дії є порушенням вимог п.  10.6. «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  26 червня 2009 р. за N 576/16592, яким встановлено, що на кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка маршруту патрулювання, поста (додаток 4). Один примірник картки зберігається у відділах (відділеннях) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст. районів, районів у містах, другий видається старшому наряду ДПС на час несення служби.

Оскільки, п 18.11. вказаної Інструкції встановлено, що під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється самовільно залишати пост, маршрут патрулювання або відхилятися від нього і змінювати порядок несення служби.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах, суд вважає, що позивачем у судовому засіданні доведено незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 21.06.2010 року серії  ВЕ № 196303.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

           Позов  ОСОБА_1    – задовольнити у повному обсязі.

  Постанову серії ВЕ № 196303  від 21.06.2010 р. про накладення адміністративного стягнення   – скасувати.

      Постанова набирає законної сили з моменту проголошення  є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Повний текст постанови складено 20.09.2010 р.

Суддя                                                                              Захарова  К.П.