У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого – Декайла П.В.
суддів – Коструби Г.І., Татарчука В.Г.
з участю прокурора – Вільчинського В.С.
арештованого – ОСОБА_1
захисника – адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляцією захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах арештованого ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю АДРЕСА_2, українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, на утриманні має одну малолітню дитину, начальнику відділу кадрового, аналітичного, нормативно-правового забезпечення та контролю за додержанням законодавства - заступнику головного державного інспектора праці Тернопільської області, жителю АДРЕСА_1 несудимому,
обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1, працюючи начальником відділу кадрового, аналітичного, нормативно-правового забезпечення та контролю за
Головуючий у 1 інстанції - Вийванко О.М. категорія – арешт
Доповідач - Коструба Г.І. справа № 10-32
додержанням законодавства - заступником головного державного інспектора праці Тернопільської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 07 квітня 2010 року біля 15 год., знаходячись в своєму службовому кабінеті по вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, шляхом вимагання отримав від директора ПП «Світ дитинства» Горощука С.М. хабар в сумі 3000 гривень за виконання в його інтересах дій із використанням наданого йому службового становища, а саме за складання позитивного акту за результатами перевірки дотримання ПП «Світ дитинства» вимог законодавства про працю.
В апеляції захисник просить постанову суду скасувати, застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід не пов’язаний із позбавленням волі. На думку захисту, у матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на те, що , перебуваючи на волі , ОСОБА_1 перешкоджатиме встановленню істини у справі , ухилятиметься від слідства та суду, буде продовжувати займатись злочинною діяльністю. ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю роботи і проживання, що свідчить про те, що жодних підстав ухилятись від слідства та суду у нього немає.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_2 та арештованого ОСОБА_1, які підтримали подану апеляційну скаргу і просять, скасувавши оскаржувану ними постанову Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2010 року, змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, яку вніс батько обвинуваченого — ОСОБА_4 на рахунок апеляційного суду Тернопільської області №02893456 в сумі 20 000 грн.; думку прокурора, який вважає, що постанова Тернопільського міськрайонного суду відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без зміни; проаналізувавши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію слід задовольнити, виходячи з наступних обставин.
ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.
В суді першої інстанції при розгляді подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 було заявлено клопотання про обрання йому запобіжного заходу - застави, яку дав згоду внести громадянин ОСОБА_4 — батько обвинуваченого ОСОБА_1
Суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , належним чином не вивчив особу обвинуваченого, формально мотивував своє рішення у відмові в задоволенні заявленого клопотання про заставу і, як слідує з постанови суду першої інстанції, фактично не обговорював це питання в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.ст. 148, 155 КПК України, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим повинен обиратися лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків і його належної поведінки.
Висновок суду першої інстанції про необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту і відмову в задоволенні клопотання про заставу, що подавалося до суду, не ґрунтується на всебічному дослідженні відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 і є невірним.
Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання і є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину.
ОСОБА_4 звернувся в адресу суду із заявою про те, що він вніс на депозитний рахунок Тернопільського апеляційного суду №02893456 суму коштів у розмірі 20 000 грн. в якості застави.
Виходячи з вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що постанову Тернопільського міськрайонного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_1 слід змінити та застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави у сумі 20 000 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154-1, 165-1, 362, 382 КПК України, колегія суддів, —
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2010 року відносно нього змінити, обравши ОСОБА_1 запобіжний захід – заставу у розмірі 20 000 грн., звільнивши його з під варти в залі суду.
Головуючий -
Судді -