Справа  № 2-693/2010                                                                                  

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                            І М ' Я  М                 У  К  Р А Ї  Н И

2 вересня 2010 року              Бережанський районний суд Тернопільської області

 в складі:    головуючої – судді                                           Данилів О.М.

при секретарі                                                    Уляшевій М.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі  про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як «дитині війни»,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

       Позивачка, вказуючи, що  вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на отримання щомісячної соціальної грошової допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак всупереч вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та всупереч рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007  і від 22 травня 2008 року № 10/рп/2008  Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі не провело перерахунку її пенсії і не нарахувало та не виплатило їй вищезазначеної виплати,  звернулася до суду з  позовом, яким  просить суд зобов'язати відповідача  нарахувати недоплачену  їй  щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни,  за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  та  з 01 січня 2010 року по день постановлення  судом рішення.

           В судове засідання  позивачка  не з`явилася, у пред»явленому нею позові просить справу розглядати у її відсутності.

            Представник відповідача  в судове засідання не з”явився, надіслав суду заяву про розгляд  справи у його відсутності і представив суду заперечення, у якому просить відмовити ОСОБА_1  в задоволенні її позовних вимог за їх безпідставністю.

        Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов  ОСОБА_1  підлягає до    задоволення, виходячи з таких підстав.

        Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року                 № 2195- ІV установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

       Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

     Судом встановлено, що позивачка  ІНФОРМАЦІЯ_1, і  тому має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим на її  ім”я.

       Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

       Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або  внесенні   змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

       Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.

        Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

     З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.  

Судом встановлено, що всупереч Рішенням Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Бережанському  районі Тернопільської області оспорювана позивачкою щомісячна державна соціальна грошова допомога за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. не виплачувалася, а з 22.05.2008р.  виплачувалась не в повному розмірі. Тому позов ОСОБА_1   про  зобов'язання відповідача нарахувати на її користь  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за вказані вище періоди підлягає до задоволення.            

  Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ця нова редакція визнана неконституційною  та втратила чинність з дня ухвалення, тобто 22.05.2008 року. Тому вимога позивачки щодо підвищення до пенсії за  2008 рік підлягає до задоволення за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

         Враховуючи те, що положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  у 2009-2010  році були діючими, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії та виплатити на користь позивачки державну соціальну допомогу у зазначений  період у розмірах, визначених даною статтею.

       Із врахуванням наведеного, суд прийшов до переконання, що в даному випадку має місце порушення прав позивачки, що підлягають захисту шляхом  задоволення  її позовних вимог, а саме: слід зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі провести нарахування і виплату позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та  1 січня 2010 року по день винесення судом рішення.  

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 22, 55, 64, 152 Конституції України, ст. ст.  3,  6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 р. «Справа про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного суду України   № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.,  ст. ст. 3, 10, 15, 60, 213-215, 294 ЦПК України, суд,-      

                                                           В И Р І Ш И В :  

      Позов ОСОБА_1  задоволити.

     Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  та  з 01 січня 2010 року по 2 вересня 2010 року включно, із врахуванням ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та раніше  виплачених позивачці сум.  

     Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

   На рішення може бути подано апеляцію, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з дня його проголошення.

               Головуюча:  підпис

                                             Копія з оригіналом вірна.

              Оригінал рішення знаходиться у справі № 2- 693/10

              В.о.голови Бережанського

              районного суду Тернопільської області                                Данилів О.М.