Справа №- 2-656/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
30 серпня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в
складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Дарморіс О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі про визнання неправомірними дій відповідача, пов”язаних з нарахуванням та виплатою основної (державної) та додаткової пенсій, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зобов”язання відповідача здійснити перерахунок таких пенсій та провести їх виплату, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі про визнання неправомірними його дій щодо відмови у проведенні нарахування та виплати йому основної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну його здоров”ю з урахуванням вимог, передбачених ст. 50, ч.4 ст.54 та ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов”язання відповідача провести перерахунок зазначених пенсій в період з 1 січня 2008 року по день винесення судом рішення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги і просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України щодо відмови у проведенні нарахування та виплати йому основної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю за період з 1 січня 2008 року по день винесення судом рішення, а також просив зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України провести йому перерахунок основної і додаткової пенсій за період з 1 січня 2008 року по день винесення судом рішення, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – Закон) відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та виплатити йому донараховану основну (державну) пенсію; зобов”язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров”ю, установивши її розмір в 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2008 року по день винесення судом рішення та з урахуванням вимог ст.50 та ч.3 ст.67 Закону відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом, провести виплату такої донарахованої додаткової пенсії .
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії і є інвалідом 3-ї групи захворювання, пов”язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв”язку з чим, на підставі вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", основну пенсію, як інвалід 3-ої групи, він повинен отримувати у розмірах, визначених статтями 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч.3 ст. 67 цього Закону. А крім того, він повинен отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач пояснив, що в серп ні 2009 року він звернувся до відповідача із письмовою вимогою про проведення перерахунку та виплати йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та інваліду 3 групи захворювання, пов”язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, основної та додаткових пенсій відповідно до положень ст. ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак йому в цьому було відмовлено.
Представник Управління Пенсійного фонду України позову не визнала, подала письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються виключно Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати. При призначенні пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено, що інвалідам 3 групи 1-ої категорії , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплачується у розмірі 15 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних складає з 01 липня 2008 року – 484,00 грн, з 01 жовтня 2009 року – 498,00 грн. У зв”язку з чим станом на 1 вересня 2009 року розмір додаткової пенсії для позивача складав відповідно 74,70 грн. щомісячно, станом на 1 липня 2010 року — 106,35 грн.. Зазначені суми позивачу виплачувалися без обмежень їх розміру.
Станом на 1 серпня 2010 року розмір пенсії позивача складає 1233,49 грн., яка також виплачується позивачу без обмежень, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього, виданими Тернопільською обласною державною адміністрацією 19 травня 1999 року і є інвалідом 3-ї групи захворювання, пов”язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Даний факт представником відповідача в судовому засіданні не оспорено та визнано.
У відповідності до вимог ст. ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, позивач отримує в Управлінні Пенсійного фонду в Бережанському районі Тернопільської області пенсію у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Статтею 54 цього Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, не можуть бути нижчими по 3-ій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст. 50 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), особам, віднесеним до 1-ої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 3-ої групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладено в новій редакції, у відповідності до яких мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачу, визначався у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія для інвалідів 3-ї групи встановлювалась в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що відповідачем з 22 травня 2008 року розрахунок позивачу державної та додаткової пенсії проводився у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратила чинність з 22.05.2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, у зазначений позивачем період, тобто з 22 травня 2008 року він, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та як інвалід 3-ї групи по захворюваннях, пов”язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мав право на виплату основної (державної) пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – ЗУ “Про статус...”) і право на виплату додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Що стосується обчислення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, то згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.
Для обчислення її розміру підлягають застосуванню положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році встановлений ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а у 2009 році - ст.54 ЗУ "Про державний бюджет на 2009 рік".
Відповідач всупереч вищенаведеному при обчисленні позивачу мінімальної пенсії за віком, керувався і керується постановою КМ України № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", виходячи зі сталої величини 19,91 грн., встановленої для обрахунку спірних пенсій постановою КМУ № 1 від 3 січня 2000 р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету". Суд вважає, що ці суми не відповідають мінімальним розмірам пенсії за віком. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого зазначеною нормою закону, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивача, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом.
Частиною З ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зупинення дії положення законів, якими визначено права і обов”язки громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод та може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України - Конституцією України.
Суд вважає що, встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист тому, відповідно до ч. 2 ст. 19, ч.1 ст.68 Конституції України, вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають дотримуватися всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін у деякі законодавчі акти України” визначені показники підвищеного розміру мінімальної пенсії за віком і встановлені наступні розміри мінімальної пенсії: - з 01 липня 2008 року – 482,00 грн; з 01 жовтня 2008 року – 498,00 грн. Одночасно, даним законом розмір мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто – 498,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 22 травня 2008 року державної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено ч. 4 ст. 54, ст. 50 та ч. З ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вважає необхідним зобов"язати його здійснити такий перерахунок та провести доплату позивачу вказаних пенсій за період з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно з урахуванням вищенаведених вимог закону, взявши за основу, що при визначенні їх розміру слід приймати мінімальну заробітну плату у відповідності до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
У даному випадку суд визначає, що дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсій позивачу у розмірах, менших, ніж передбачені Законом, є неправомірними.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 19, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 14, 60, 213, 215, 294 ЦПК України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 основної (державної) та додаткової пенсії з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року ( включно) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної (державної) пенсії за період з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та виплатити йому таку донараховану основну (державну) пенсію.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров”ю, установивши її розмір в 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно, з урахуванням вимог ст. 50 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом та провести виплату такої донарахованої додаткової пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області підпис Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал рішення знаходиться в справі № 2-656/2010 р.
В.о. голови Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.