Судове рішення #10930225

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-903

2010 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

29 липня 2010 року                                                  смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді                 Скляра С.Ю.,

    при секретарі судового засідання         Грицан А.В.,

    з участю позивача                 ОСОБА_1,

    представника позивача             ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби БДПС з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі за текстом – інспектор ДПС) Семенюка Валерія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

    07 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Семенюка В.І., який 19 червня 2010 року виніс постанову серії АЕ 302031 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. У постанові інспектор ДПС вказав, що 19 червня 2010 року о 16 год. 35 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Робочій в м.Дніпропетровську не виконав вимоги дорожнього знаку «В’їзд заборонено», в’їхав та рухався по смузі, на яку дії даний знак, чим допустив порушення п.3.21 додатку №1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі за текстом – Правила дорожнього руху). Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її як неправомірну, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені Правила дорожнього руху, відповідач не мав будь-яких доказів стверджувати протилежне. Крім того, відповідачем був грубо порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим були обмежені процесуальні права ОСОБА_1.

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пред’явлений позов підтримав та прохав задовольнити заявлені ним вимоги по тих самих підставах, які були викладені в позові, надав судові відповідні пояснення.

    Позицію позивача в судовому засіданні підтримав його представник ОСОБА_2, який надав судові відповідні пояснення.

    Відповідач – інспектор ДПС Семенюк В.І. в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив (а.с.14). Враховуючи викладене справа судом розглянута за відсутності відповідача, що не суперечить положенням статті 128 КАС України.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2010 року о 16 год. 35 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Робочій в м.Дніпропетровську не виконав вимоги дорожнього знаку «В’їзд заборонено», в’їхав та рухався по смузі, на яку дії даний знак, чим допустив порушення п.3.21 додатку №1 Правил дорожнього руху. Дане порушення зафіксовано інспектором ДПС Семенюком В.І. шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №017970 від 19 червня 2010 року (а.с.6).

Цього ж дня інспектором ДПС Семенюком В.І. була винесена постанова серії АЕ №302031 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.5).

Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішення відповідача – інспектора ДПС Семенюка В.І., який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Семенюком В.І. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а саме правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 1 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Семенюком В.І. рішення, яке оспорюється позивачем, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.

       

Разом з тим, приймаючи рішення – постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач припустився порушення порядку оцінки доказів у цій справі.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні інспектором ДПС Семенюком В.І. рішення по справи про адміністративне правопорушення позивач – водій ОСОБА_1 не визнав факт руху керованим ним транспортним засобом по смузі з дією дорожнього знаку «в’їзд заборонено» (а.с.6). Свої заперечення позивач підтвердив й в судовому засіданні.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення Правил дорожнього руху, не зазначено яким чином інспектором ДПС Семенюком В.І. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил розташування транспортних засобів на дорозі, зокрема, факт руху по смузі в зоні дії вищевказаного дорожнього знаку. Матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови за результатами його розгляду (а.с.5,6), що свідчить про ігнорування відповідачем вимог п.1.6 Розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими вказано про виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

 

Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Семенюка В.І. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав будь-яких заперечень проти позову ОСОБА_1, викладені у позові обставини не оспорював.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 07 липня 2010 року, тобто після закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Сторонами не порушено питання про застосування наслідків пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Семенюком В.І., вважає наявними підстави для скасування такої постанови, як неправомірної, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222,251,254,258,287-289,293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Скасувати як неправомірне рішення інспектора дорожньої патрульної служби БДПС з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Семенюка Валерія Івановича – постанову серії АЕ №302031 по справі про адміністративне правопорушення від 19 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1,  - закрити.  

 

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                 С.Ю.Скляр

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація