Справа № 2.а-2291/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гришковець А.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
ВСТАНОВИЛА:
Позивач просить визнати дії відповідача у неправильному нарахуванні йому чорнобильських коштів неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст. ст. 37,39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість за період з 01.01.1996 року по 31.10.2003 року по доплаті до заробітної плати в сумі 10396 грн.; по грошовій допомозі у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в сумі 2200,80 грн.; по додатоквій пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 1084 грн., мотивуючи тим, що він працював, а наданий час перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА як пенсіонер і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказані періоди йому виплачувались доплати до заробітної плати та пенсії, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав.
В судове засідання позивач не з’явився, але в позовній заяві просить розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без їх участі. Щодо задоволення позову заперечують.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, працював в ВАТ „Овруцький АТП-11847", перебуває на обліку в УПСЗН Овруцької РДА як пенсіонер та проживає в м. Овручі Житомирської області.
Відповідно до ст. ст. 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на відповідну доплату та допомогу, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст. 39 - в сумі 10,5 грн., ; за ст. 37-2,10 грн.;
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками про проведені виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:
- ст. 37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться щомісячна грошова допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40% мінімальної заробітної плати;
- ст. 39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та непрацюючим пенсіонерам, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-Х1І, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:
- допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр. реф.).
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та непрацюючим пенсіонерам у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.), та пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, проводиться додаткова оплата в розмірі 135 тис. крб.. (1,35 грн. за гр. реф.).
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
- з 01.09.1996 року -15 грн.,
-з01.01.1998 року - 45 грн.,
- з 01.07.1998 року - 55 грн.,
- з 01.01.1999 року - 74 грн.,
- з 01.04.2000 року - 90 грн.,
- з 01.07.2000 року - 118 грн.,
- з 01.01.2002 року - 140 грн.,
- з 01.07.2002 року - 165 грн.,
- з 01.01.2003 року - 185 грн.,
- з 01.12.2003 року - 205 грн.
- з 01.09.2004 року - 237 грн.,
- з 1.01.2005 року - 262 грн.,
- з 01.04.2005 року - 290 грн.,
- з 01.07.2005 року - 310 грн.,
- з 01.09.2005 р. - 332 грн.,
- з 01.07.2007 р. - 440 грн.,
- з 01.10.2007 р. - 460 грн.,
- з 01.01.2008 р. - 515 грн.,
- з 01.04.2008 р. - 525 грн.
- з 01.10.2008 р. - 545 грн.,
- з 01.12.2008 р. - 605 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить:
За ст. 37 Закону:
- з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року: (525х0,40%х5-545х0.40%х2+605х0,40%) -2.10х8=1711,20 грн.
за ст. 39 Закону
за 1996 рік.....65,67 грн., за 1997 рік - 197.80 грн., за 1998 рік - 1074,00 грн.; за 1999 рік - 1650,00 грн., ; за 2000 рік - 2274,00 грн.: за 2001 рік - 2592,18 грн.; за 2002 рік 3287,26 грн.; за 2003 рік 4354,00 грн.; а всього за мінусом отриманих -10661,99 грн., однак сума до стягнення підлягає задоволенню в межах позовних вимог а саме в розмірі 10396 грн., (розрахунок додається).
Оскільки, ст. 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;" передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні безумовного (обов’язкового) відселення - 3 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник мас право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановок) КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати, а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05. яким визначено, які саме виплати і за якими статтями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводяться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах і по яких виплатах останні визначені розпорядником коштів нижчого рівня, до зазначених виплат не віднесено виплати передбачені ст. 51 вказаного Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а відповідач - на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" та рішення Овруцької міської ради від 22.01.2008 року.
На підставі ст. І9 Конституції України, ст. ст. 37.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст. ст. 8-11.18,71.160,161,162 КАС України. -
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА по проведенню виплат, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року, неправомірними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевою виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1711,20 грн., передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до заробітної плати за період з 01.09.1996 року по 31.10.2003 року в сумі 10396 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського Апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може були подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку па протязі 10 днів з дня її проголошення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київської о Апеляційного адміністративного суду.