Справа № 2а-2639//09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гришковець А.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по доплаті до заробітної плати за період з 01.08.2000 року по 31.12.2007 року в сумі 29190,50 грн., мотивуючи тим, що він працює і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період роботи йому виплачувалась доплата до заробітної плати та грошова допомога, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року, що призвело до порушення його прав.
В судове засідання позивач не з’явився, але в позовній заяві просить розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без їх участі. Щодо задоволення позову заперечують.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, працює в Норинській хлібопекарні та проживає в АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на відповідну доплату та допомогу, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст. 39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками про проведені виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:
- ст. 39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення- 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п. 3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п. 30 ст. 71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
- з 01.04.2000 року - 90 грн., - з 01.07.2000 року - 118 грн., - з 01.01.2002 року - 140 грн., - з 01.07.2002 року - 165 грн., -з 01.01.2003 року - 185 грн., - з 01.12.2003 року - 205 грн., - з 01.09.2004 року - 237 грн., - з 1.01.2005 року - 262 грн., - з 01.04.2005 року - 290 грн., - з 01.07.2005 року - 310 грн., - з 01.09.2005 р. - 332 грн., - з 01.07.2007 р. - 440 грн., - з 01.10.2007 р. - 460 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить:
за ст. 39 Закону
за 2000 рік - 1127,50 грн.; за 2001 рік - 2706,00 грн.; за 2002 рік - 3534 грн., за 2003 рік - 4354 грн. за 2004 рік -
5050 грн., за 2005 рік - 7082 рік, за 2007 рік - 5337 гри,, а всього за мінусом отриманих в сумі 29190,50 грн.
Оскільки, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні добровільного відселення 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник мас право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати, а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача.
Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача по неправильному нарахуванню йому чорнобильських коштів, а тому суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати дії УПСЗН Овруцької РДА в нарахуванні вищезазначених коштів неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а відповідач - на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" та рішення Овруцької міської ради від 22.0 і. 2008 року.
Па підставі ст. 19 Конституції України, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст. ст. 8-11,18,71,160,161,162 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА по проведенню виплат, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року неправомірними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати з 01.08.2000 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 29190,50 грн.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.