справа № 22-8262 головуючий у 1-й інстанції: Шевчук А.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про усунення порушення при нарахуванні пенсії
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва
на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з січня 2009 року із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та 75 відсотків прожиткового мінімуму за шкоду, заподіяну здоров’ю. Зобов’язано Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві доплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з січня 2009 року із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та 75 відсотків прожиткового мінімуму за шкоду, заподіяну здоров’ю з врахуванням попередніх виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує на те, що розмір пенсії і допомоги, право на яку має позивач, визначався на підставі чинного законодавства, зокрема постанов Кабінету Міністрів України. Ці виплати фінансується за рахунок державного бюджету в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Кошти виплачувались позивачу в межах, передбачених бюджетом і перерахованих відповідачам сум. Встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком не може вважатись розрахунковою величиною для визначення розміру пенсії позивача.
Розглянувши справу в порядку, визначеному ст. 304-1 ЦПК України, та в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленої постанови в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії, є інвалідом ІІ групи (а. с. 10, 11).
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно із ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІ групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 вказаного Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, яка, згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розрахунок пенсій проводився позивачу не на підставі вказаних норм наведеного Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанови Кабінету Міністрів України.
Судом зроблено правильний висновок, що постановами Кабінету Міністрів України не може бути звуженого зміст і обсяг прав встановлений Законом, оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до рішень Уряду, які є підзаконними актами.
Надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав цих осіб, встановлених Законом.
Відсутність коштів для проведення виплат не може бути підставою для невиконання зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення їх розміру.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідачів щодо проведення не в повному обсязі пенсійних виплат неправомірними та зобов’язав їх усунути порушення прав позивача.
Доводи апелянта не спростовують викладеного і наведених в постанові суду першої інстанції висновків, в зв’язку з чим посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права підлягають відхиленню.
За таких обставин колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва відхилити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
головуючий: судді: