справа № 22-15235 головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Н.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку та стягнення суми
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва
на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
У квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом в якому зазначав, що відповідач відмовляється проводити йому як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплату (підвищення) до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року. Посилаючись на викладені обставини просив поновити строк на звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни незаконною, зобов’язати його нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну надбавку з урахуванням індексу інфляції, відшкодувати судові витрати.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва просить постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що розмір щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, право на яку має позивач, визначався на підставі чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України. Виплата таких коштів фінансується за рахунок державного бюджету, вони виплачувались позивачу в межах, передбачених бюджетом і перерахованих відповідачеві сум. Строк на звернення до суду з позовом пропущений без поважних причин.
Розглянувши справу в порядку, визначеному ст. 304-1 ЦПК України, та в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленої постанови в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни, мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема, ст. 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Зазначені обставини визнані сторонами і не оспорюються відповідачем.
З огляду на наведене ОСОБА_1 має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була протиправною.
Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розмір надбавки, що має виплачуватись позивачу на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен визначатись саме на підставі цього Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, на яку посилається апелянт.
В рішенні суду правильно зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України не може бути звуженого зміст і обсяг прав встановлений Законом, оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до постанови.
Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що в якості розрахункової величини при визначенні державної соціальної допомоги необхідно виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншим чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком не встановлений.
Тому, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права в цій частині підлягають відхиленню.
Відсутність коштів для проведення виплат не може бути підставою для невиконання передбачених чинним законодавством зобов’язань, щодо визначення їх розміру.
Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта щодо безпідставного незастосування судом при вирішенні спору встановленого ст. 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва наполягало на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Вважаючи, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду з позовом, суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 стало відомо про порушення свого права в жовтні 2008 року із засобів масової інформації.
Погодитись з таким висновком неможливо, оскільки він не підтверджений будь-якими доказами і не відповідає обставинам справи.
Передбачена ст. 6 цього Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державна соціальна допомога виплачувалась позивачу щомісячно, однак в розмірі меншому ніж встановлено цим Законом.
Виходячи з викладеного позивач мав знати про порушення своїх прав.
Незнання закону, в т. ч. ухвалених Конституційним Судом України рішень, якими визнавались неконституційними зміни, що вносились до зазначеного Закону, не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку для захисту порушеного права.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне виправити допущену судом помилку шляхом зміни ухваленої постанови шляхом виключення з її резолютивної частини періоду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року за який Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва зобов’язано провести нарахування і перерахунок позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки постанова змінюється, то апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року змінити, виключити з її резолютивної частини вказівку про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва провести нарахування і перерахунок ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині вказану постанову залишити без змін.
Рішення є остаточним, набирає законної сили з моменту його проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
головуючий: судді: