Справа №2-194/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Завіз іон Т.В. при секретарі Ніколенко М.В. з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 із заінтересованою особою органом піки та піклування Горлівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 24.01.2007 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в інтересах своєї онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки, посилаючись на те, що батько дитини фактично з моменту її народження самоусунувся від виховання своєї дитини, матеріально не підтримував її та втратив з донькою будь-які родинні стосунки. Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання онуки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно до повноліття дівчинки.
Позивач, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з"явився. В письмовій заяві просив розглянути справу у його відсутності.
Представник органу опіки та піклування Горлівської міської Ради в письмовій заяві також просив розглядати справу без участі третьої особи та задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково і, не заперечуючи проти стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3, категорично заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки.
Суд, заслухавши відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позов належить задовольнити частково, тільки в частині стягнення аліментів, з наступних підстав.
Закон - ст. 164 Сімейного Кодексу України - встановив, що :
-Батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав у тому разі, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дітей.
Обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини закріплені у ч. 1-4 ст. 150 Сімейного кодексу України.
Зокрема, ця норма закону передбачає, що батьки забов"язані виховувати своїх дітей в дусі поваги прав та свобод інших людей, турбуватися про здоров"я дитини, його физичном, духовном та моральном розвитку, забезпечити отримання дитиною повної середньої освіти, готовити її до самостійного життя, а також поважати дитину. Окрім того, ст.180 СК України закріпила обов'язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.
Частини 4 та 5 ст. 19 Сімейного кодексу України також встановили, що при розгляді спорів, щодо участі батьків у вихованні дитини, позбавлення або поновлення батьківських прав .... тощо обов"язкоовою є участь органу опіки та піклування, який подає
2
суду висновок, щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У судовому засіданні судом встановлено наступне.
Позивач є дідусем по материнській лінії неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка, згідно довідки з місця проживання позивача / а.с. 6/ мешкає разом з ним у квартирі АДРЕСА_1.
Згідно із копією свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4/ а.с. 8/ В шлюбі між собою батьки дівчинки перебували з 25.04.1995 року. В органах РАЦСу шлюб відповідачем було припинено 25.09.2002 року / а.с. 26 /
Рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівки від 01.11.2006 року ОСОБА_4 за позовом ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 / а.с. 4-5/ Цим же рішенням ОСОБА_2 був призначений опікуном над неповнолітньою онукою. Позивач в своїй позовній заяві в обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки є ти обставини, що батько дитини не виконує своїх батьківських обов'язків, самоусунувся від виховання дитини, не проявляє щодо неї батьківської турботи, не цікавиться її здоров"ям, навчанням і фактично втратив з нею родинні зв"язки. Окрім того, як зазначив позивач відповідач останній раз бачився із донькою у 1995 році, а з 2004 року перестав сплачувати аліменти на утримання дитини.
Однак, на думку суду, обставини на які позивач посилався в своїй позовній заяві не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Так, із пояснень відповідача судом встановлено, що після реєстрації у 1995 році шлюбу з матір"ю дитини і після народження ОСОБА_3, вони із м. Горлівка всією сім"єю в 1997 році переїхали мешкати у м. Жовті Води. У м. Жовті Води разом вони мешкали приблизно 3-4 місяці, і після родинної сварки, батько дружини ОСОБА_2 - приїхав і забрав доньку разом із онукою до м. Горлівка. Із зазначеного часу шлюбні стосунки між ним і матір"ю дитини припинилися. В 1998 році рішенням Жовтоводського міського суду за позовом його дружини на її користь з нього були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів на утримання доньки, які він сплачував до грудня 2006 року, поки відповідач особисто не приїхав до Жовтоводської ДВС та не відмовився, як опікун, від отримання цих аліментів. В 2002 році за його заявою його дружина була визнана безвісті відсутньою і на підставі цього рішення він розірвав шлюб із нею в органах РАЦСу. У тому ж році він уклав другий шлюб, в якому перебуває до теперішнього часу і дітей від якого в нього не має. Окрім того, відповідач пояснив суду, що він спілкувався раніше і продовжує спілкуватися до теперішнього часу із своєю донькою ОСОБА_3. 1 вересня 2002 року, коли ОСОБА_3 йшла до першого класу, він приїздив до м. Горлівка та відвів її у перший клас. Перед школою він купував дитині необхідні речі та перебував із нею приблизно на протязі тижня. Влітку 2006 року доньку до м. Жовті Води привозив дід - ОСОБА_2 і вона перебувала в нього у гостях на протязі десяти днів. В листопаді 2006 року до м. Горлівка їздила його молодша сестра та мати. Вони також відвідували ОСОБА_3, при цьому дідусь дозволив ОСОБА_3 мешкати у нього разом із двоюрідною сестрою, донькою його рідної сестри. У грудні 2006 року, коли позивач приїздив до Жовтоводської ДВС, він мешкав у його сестри - - ОСОБА_5. При цьому було досягнуто домовленості, що влітку він привезе ОСОБА_3 на канікули до м. Жовті Води. Окрім цього, він та його близькі родичі спілкуються із ОСОБА_3 по телефону. Він обізнаний, щодо її успіхів у школі, стану здоров"я і т.і. Між ним та донькою існують теплі родинні стосунки.
3
Відповідач також пояснив суду, що питання про місце мешкання дитини у м. Горлівка вирішувалося ними ще у 1997 році і враховуючи, що донька народилася у цьому місті, мала там соціальні зв"язки, задля інтересів дитини було вирішено що їй краще остатися мешкати з матір"ю у зазначеному місці. Відповідач також пояснив, що він завжди добросовісно виконував свої аліментні забов"язания, а наявність незначного боргу по аліментах пов"язана із скрутним становищем щодо забезпечення робочими місцями у м. Жовті Води. Із пояснень відповідача також встановлено, що спілкування між ним та дитиною утруднюються через неврівноважений характер позивача, який буває непослідовним та не завжди зрозумілим у своїх вчинках.
Такі пояснення відповідача знайшли своє об"активне підтвердження як поясненнями свідків так і дослідженими судом письмовими доказами.
Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які є відповідно матір"ю та рідною сестрою відповідача, пояснили суду, що останній спілкувався і продовжує спілкуватися із своєю донькою ОСОБА_3, підтримує її матеріально і враховуючи вік дідуся та бабусі з якими мешкає донька, останнім часом обговорював з ними питання про те, щоб ОСОБА_3 переїхала на постійне місце проживання до нього. Свідки також пояснили, що і вони обидві, як бабуся та тітка ОСОБА_3 спілкуються із нею і приїжджаючи у м. Горлівку і під час перебування її у м. Жовті Води і по мобільному зв"язку. Свідок ОСОБА_5 також пояснила, що вона має доньку, яка на два роки молодша за ОСОБА_3 і з якого вона товаришує і підтримує постійний зв"язок. Свідки підтвердили, що влітку 2006 року ОСОБА_3 перебувала на протязі 10 днів у м. Жовті Води у гостях у батька, а в листопаді того ж року вони їздили до м. Горлівка де спілкувалися з дитиною.
Із характеристики сім"ї ОСОБА_3, яка дана директором школи в якій навчається дитина / а.с. 15/ вбачається, що згідно документів члени сім"ї дитини знаходяться у конфліктних відношеннях. Із слів ОСОБА_2 батько дитини кинув її в 1995 році та не приймає участі в її вихованні та матеріальному утриманні. Із слів матері дитини батько дівчинки працює, підтримує зв"язок із донькою, передає їй подарунки до свят та гроші. Саме конфліктні відношення в сім"ї між дорослими її членами призвели до припинення відношень між батьками дитини, а також між матір"ю та ОСОБА_3.
Листом Жовтоводської державної виконавчої служби від 21.11.2005 року спростовуються посилання позивача про те, що батько дитини ухилявся від її матеріального утримання, оскільки із зазначеного документу вбачається, що наявність незначного боргу пов"язаиа із тим, що відповідач не міг працевлаштуватися. / а.с. /
Із власноручної заяви ОСОБА_2 / а.с. 27 / на адресу Жовтоводської ДВС також вбачається, що він 18.12.2006 року відкликав виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, зазначивши, що ніяких претензій до батька дитини не має .
Аналіз наведених у рішенні доказів дає суду змогу прийти до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ті факти, що позивач ухиляється від виховання та утримання своєї дитини, вважає, що родинні стосунки між відповідачем та його донькою ОСОБА_3 не втрачені, а на їх взаємовідносини накладає свій слід негативне ставлення опікуна до батька дитини. Тому суд вважає, що рішення про позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки не буде відповідати інтересам дитини.
Окрім того, позивач та орган опіки та піклування не надали суду, обов'язкового висновку, щодо вирішення спору, як те передбачене ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, яке є обов"язковим при вирішення спору, щодо позбавлення батьківських прав.
У той же час, вимоги позивача щодо стягнення аліментів з відповідача на його користь на утримання дитини підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розмір аліментів, суд з урахуванням вимог ст.ст. 182, 183 Сімейного кодексу України вважає за необхідне стягнути їх у розмірі1/4 частини з
4 усіх видів доходів відповідача, оскільки він є працездатним та не має аліментних забов"язань перед іншими особами.
Виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача на користь матері дитини повинен бути долучений до аліментної справи.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 166, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, у відповідності із ст.ст. 10,11,121-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 із заінтересованою особою органом піки та піклування Горлівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродж. м. Жовті Води, не працюючого, мешкаю чого АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 на утримання онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі Ул частки із усіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного ОСОБА_3 щомісяця та стягнути їх у такому розмірі до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.01.2007 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп., а також 7 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи.
Рішення у частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у частині стягнення платежів за один місяць.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у зв"язку з їх не обгрунтованністю.
Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу виданому по аліментній справі № 66-А від 04.05.1998 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та приєднати його до матеріалів справи.
Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів - заяви про намір оскаржити судове рішення і наступних двадцяти днів з дня подачі заяви - апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.