ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "14" червня 2006 р.                                                                   Справа № 6/86

Суддя господарського суду Чернівецької області Паскарь Авель Дмитрович

розглядаючи справу

за позовом   Чернівецької міської ради

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу "Віза-Вторма"

про визнання частково недійсним Державного акту на право постійного користування землею

за участю представників:

позивача:   Рудейчук І.Ф. – заступник начальника юридичного управління, довіреність від 26.06.2006 року № 8/18-265

відповідача:   Черненко В.М. – голова правління; Собко І.П., довіреність від 14.06.2006 року №  81,

СУТЬ СПОРУ:

Чернівецька міська рада звернулась з позовом до Акціонерного товариства закритого типу “Віза-Вторма”, м. Чернівці, про визнання недійсним виданого відповідачеві Державного акту на право постійного користування землею від 01.02.2001 року серія 1-ЧВ № 001374 в частині земельних ділянок в м. Чернівцях: № 3 по вул. Руський, 249-А, площею 0,0236 га; № 4 по вул. Чапаєва, 83, площею 0,0416 га; № 5 по бульвару Героїв Сталінграду, 15-А, площею 0,0325 га; № 6 по вул. Обертинська, 1, площею 0,0299 га, та № 7 по вул. Л.Кобилиці, 100-А, площею 0,0255 га.

Позов мотивується тим, що рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 07.03.2000 року № 175/5 вказані земельні ділянки відповідачеві були надані в тимчасове користування для обслуговування павільйонів. На виконання рішення арбітражного суду Чернівецької області від 26.10.2000 р. № 5-1538-215 п/з виконком Чернівецької міськради прийняв рішення від 05.12.2000 року № 908/23 про надання відповідачеві земельних ділянок в постійне користування.  Після того як відповідачеві був виданий зазначений в позові Державний акт на право постійного користування землею, постановою голови арбітражного суду Чернівецької області від 26.02.2001 року рішення цього ж суду від 26.10.2000 року було змінено та в частині видачі відповідачеві Державного акту на право постійного користування зазначеними в позові земельними ділянками було відмовлено.

У зв’язку з тим, рішенням 40 сесії Чернівецької міської ради  1У скликання від 22.12.2005 року № 920 визнано таким, що рішення виконкому Чернівецької міськради від 05.12.2000 року № 908/23 в частині надання відповідачеві в постійне користування  земельних ділянок, про які йдеться в позові, втратило  чинність. Крім того, цим ж рішенням відповідач був зобов'язаний внести відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування землею, що на день пред'явлення позову відповідач не зробив.

В процесі розгляду справи відповідач заявив письмове клопотання про заміну первинного відповідача (акціонерного товариства закритого типу “Віза-Вторма”) на належного відповідача –ТОВ “Віза-Вторма”.

Враховуючи, що спочатку порушення провадження у справі в її розгляді фактично приймає участь ТОВ “Віза-Вторма”, яке як правонаступник первинного відповідача й надало відзив на позов, а також й те, що заміна неналежного відповідача не змінює підсудність даної справи, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання позивача підлягає задоволенню. При цьому за згодою представників сторін розгляд справи не починається спочатку, а продовжується.

Відповідач, посилаючись на те, що відповідно до пункту першого частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Державний акт на право постійного користування  землею не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, просить провадження у справі закрити на підставі пункту першого частини першої статті 157 КАС України.

          Заслухавши представників відповідача та розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, на відміну від твердження позивача, заперечення відповідача про те, що даний позов не підлягає розгляду в господарському суді є необґрунтованими.

У відповідності до абзацу другого  пункту 2  постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, виходячи з положень Конституції України, чинного законодавства, у тому числі і статті 12 Господарського процесуального кодексу України, судам підвідомчі також й справи про визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Пунктом 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

         Оскільки позивач як орган місцевого самоврядування в даному випадку здійснює функції органу владних повноважень, то згідно пункту 1 статті 17 КАС України, та з урахуванням суб’єктного складу сторін, предмету спору та місцезнаходження відповідачів, згідно із статтями 12, 15 ГПК України  дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак повинна розглядатися за правилами КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 07.03.2000 року № 175/5 вказані в позовній заяві земельні ділянки по вул. Руська, 249-А, вул. Чапаєва, 83, бульвару Героїв Сталінграду, 15-А, вул. Обертинська, 1, вул. Л.Кобилиці,100-А м. Чернівці  акціонерному товариству закритого типу “Віза-Вторма”, правонаступником якого є ТОВ “Віза-Вторма”, були надані в тимчасове користування для обслуговування павільйонів.

Рішенням арбітражного суду Чернівецької області від 26.10.2000 року у справі № 5-1538-215 п/з було задоволено позов АТЗТ “Віза-Вторма” та зобов’язано виконком Чернівецької міської ради в п’ятнадцятиденний термін з дня постановлення цього рішення видати відповідачеві Державний акт на право постійного користування вказаними земельними ділянками.

На виконання рішення арбітражного суду Чернівецької області від 26.10.2000 р. № 5-1538-215 п/з, виконком Чернівецької міськради прийняв рішення від 05.12.2000 року № 908/23 про надання відповідачеві вказаних земельних  ділянок в постійне користування.

Після того як відповідачеві був виданий Державний акт на право постійного користування землею від 01.02.2001 року № 001374, постановою голови арбітражного суду Чернівецької області від 26.02.2001 року рішення цього ж суду від 26.10.2000 року було змінено та в частині видачі відповідачеві Державного акту на право постійного користування зазначеними в позові земельними ділянками було відмовлено.

 У зв’язку з тим рішенням 40 сесії Чернівецької міської ради  1У скликання від 22.12.2005 року № 920 визнано таким, що рішення виконкому Чернівецької міськради від 05.12.2000 року № 908/23 в частині надання відповідачеві в постійне користування  земельних ділянок, про які йдеться в позові, втратило  чинність. Крім того, цим ж рішенням позивач визначив земельну ділянку на вул. Чапаєва, 83, такою, що не може бути передана у власність у зв’язку з тим, що рішенням ХІІІ сесії міськради ІІІ скликання від 06.04.2000 року № 255 затверджений Проект детального планування забудови житлового кварталу в межах вулиць Мініна - Пожарського  -  Чапаєва-Червоноармійської.

У відповідності до статей 80, 83 Земельного кодексу України, суб’єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Повноваження міських рад у галузі земельних відносин, у тому числі розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування тощо, регламентуються статтею 12 згаданого Кодексу.

Згідно зі статтями 3, 4, 48, 55 Закону України ”Про власність”, всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Рішення 40 сесії Чернівецької міської ради ІУ скликання від 22.12.2005 р. № 920, яким визнано таким, що втратив чинність пункт 13 додатку 3 рішення виконкому міської ради від 05.12.2000 року № 908/23 в частині надання відповідачеві вказаних в позові земельних ділянок, позивачем прийнято в межах наданих йому повноважень та без будь-яких порушень норм матеріального права.

Крім того, частиною другою статті 92 ЗК України визначено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належить до державної та комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Із статуту ТОВ “Віза-Вторма” вбачається, що, як правонаступник АТЗТ “Віза-Вторма”, воно до підприємств державної або комунальної власності, а також до громадських організацій інвалідів, їх підприємств установ та організацій, не відноситься.

          За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, тобто без будь-яких правових підстав, постійно користується зазначеними в позові земельними ділянками, внаслідок чого порушені охоронювані законом права позивача як власника, а  тому позовні вимоги належить задовольнити.

          Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.            

          На підставі викладеного, керуючись  статтями 52, 86, 94, 160-163, 185, 186,  пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          

         1.Неналежного відповідача – Акціонерне товариство закритого типу “Віза-Вторма”, м. Чернівці, замінити на належного відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Віза-Вторма”, м. Чернівці.

         2.Позов задовольнити у повному обсязі.

3.Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування  землею від 01.02.2001 року  І-ЧВ № 001374, зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 1754, виданий Акціонерному товариству закритого типу “Віза-Вторма”, м. Чернівці, в частині земельних ділянок: № 3 – вул.  Руська, 249-А, площею 0,0236 га; № 4 – вул. Чапаєва, 83, площею 0,0416 га; № 5 – бульвар Героїв Сталінграду, 15-А, площею 0,0325 га; № 6 – вул. Обертинська, 1, площею 0,0299 га; № 7 – вул. Л.Кобилиці, 100-А. площею 0,0225 га.

4.Судові витрати не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду  через господарський суд Чернівецької області в порядку і строки, встановлених статтею 186 КАС України.

Суддя                                                             А.Д. Паскарь