Справа №1-274/10

                                                             В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

    головуючого судді          -      ТОВСТИКИ І.В.

            при секретарі                 -       ПОЛУПАН Р.М.                          

            з участю прокурора              -       МИКУЛІНА В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з освітою середньою спеціальною, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше  не судимого;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_2  жителя АДРЕСА_3 громадянина України, з освітою середньою спеціальною, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше  не судимого;

            у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.191 КК України,-

                                                              В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1, працюючи згідно наказу №189/ос від 01.04.2009 року начальника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» машиністом зазначеного підрозділу, за попередньою змовою  в групі з ОСОБА_2, який працював згідно наказу №222/ос від 01.04.2009 року начальника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» помічником машиніста даного підрозділу, 15 квітня 2010 року, отримавши на підставі маршрутного листа №365 дизельне паливо у кількості 1325 літрів та слідуючи в складі локомотивної бригади тепловоза М 62 №1457 маршрутом Сарни-Клесів у напрямку кінцевої станції, на перегоні Страшів-Клесів ДТГО «Львівська залізниця» як співвиконавці привласнили чуже майно, яке перебувало у віданні ОСОБА_1, а саме: дизельне паливо в кількості 150 літрів, яке знаходилось в паливних баках тепловоза М 62 №1457 шляхом відкачування палива з баків з метою подальшого обернення на свою користь.

           Допитані як підсудні, ОСОБА_1, ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнали повністю і дали детальні показання про те, що працюючи, ОСОБА_1 на посаді машиніста, а ОСОБА_2 на посаді помічника машиніста відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», 15.04.2010 року слідували в складі локомотивної бригади тепловоза М 62 №1457 маршрутом Сарни-Клесів у напрямку кінцевої станції, де на перегоні Страшів-Клесів за попередньою змовою між собою шляхом відкачування палива з паливних баків тепловоза привласнили 150 літрів дизельного палива, яке перебувало у віданні машиніста ОСОБА_1 , і ці показання відповідають фактичним обставинам скоєння ними злочину, встановленим судом; у вчиненому злочині щиро розкаялися.

    Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з"ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає доведеною винність              ОСОБА_1, ОСОБА_2.  у вчиненні злочину при викладених у вироку обставинах..

    Злочинні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України як привласнення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, яке перебувало в його віданні.

            Злочинні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.27 ч.3 ст.191 КК України як співучасть у привласненні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, яке перебувало у віданні ОСОБА_1

            Призначаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують  і обтяжують покарання.

    Згідно ч.4 ст. 12 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_2 вчинили тяжкий злочин.     Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені.

            Обставини, які пом"якшують  покарання - це щире каяття і активне сприяння розкриттю злочина,   відшкодування збитків, утримання неповнолітніх дітей.

    По місцю проживання  і роботи ОСОБА_1, ОСОБА_2характеризуються позитивно.

    Враховуючи сукупність вищенаведених  обставин справи,  тяжкість  злочину та його наслідки, дані про особу винних, які вперше вчинили злочин, розкаюються, добровільно відшкодували заподіяні злочином збитки, утримують неповнолітніх дітей, мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи, можливість виправлення без ізоляції від суспільства та без відбування покарання, суд вважає за можливе  застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування  покарання у виді обмеження волі, призначення якого буде найбільш доцільним, з випробуванням, що буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винних і є достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та попередження вчинення ними нових злочинів.

     Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -

                                                                   З А С У Д И В :

      ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.3 ст.191 КК України  у виді  обмеження  волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з матеріальною відповідальністю строком на два роки шість місяців.

            Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням обов'язків згідно п.п. 2,3 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу КВІ;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання.

           ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання за ч.2 ст.27 ч.3 ст.191 КК України у виді обмеження  волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з матеріальною відповідальністю строком на два роки.

           Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців з покладенням обов'язків згідно п.п. 2,3 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу КВІ;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання.

    Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

           Речові докази: 150 літрів дизельного палива - повернути відокремленому підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»; п»ять каністр – знищити; маршрутні листи (а.с.34-37) залишити в матеріалах справи.

    На вирок суду може бути подана апеляція  в апеляційний суд Рівненської області  протягом 15-ти діб з моменту його  проголошення  через Сарненський райсуд.

                                     Суддя :    підпис                           Копія вірна

    Суддя Сарненського

               районного суду                                                      Товстика І.В.