справа № 2-6416/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року                                                                               м. Хмельницький

                                                                         Хмельницький міськрайонний суд

                                                                               Хмельницької області в складі:

                                                             головуючого - судді Приступи Д.І.,

                                                                                   при секретарі Вараниці Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як "дитині війни" ,

встановив:

 позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як дитині війни за період з 2008 року – 2009 року, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. На обґрунтування своїх вимог зазначила, що вказана соціальна допомога, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" у вказаний період незважаючи на рішення Конституційного Суду України виплачена їй відповідачем  не в повному розмірі.  

Позивачка та її повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач направив до суду заперечення проти позову та просить справу розглядати без свого повноважного представника.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення           Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, станом на 02.09.1945 р. їй було менше 18 років (зазначені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивачки), отримує пенсію, а тому відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” мають статус "дитина війни". У зв’язку з цим позивач відповідно до ст.6 цього ж Закону мають право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Позивачу у 2008 році була виплачена у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 1 січня 2008 року 47 грн., з 1 квітня 2008 року 48 грн. 10 коп., згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" доплата до пенсії "дітям війни" склала: з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп. Названі кошти позивачка отримувала протягом 2008 року. Тобто мала місце виплата доплати до пенсії позивачці в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Невиплата відповідачем передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" доплати до пенсії позивачу з 1 січня 2006 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплата доплати з 1 січня 2008 року до пенсії в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є порушенням конституційних прав позивачки.  

Спір підлягає вирішенню на підставі ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9  “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону  чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності  Конституції  і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного Фонду України в місті Ромни Сумської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачам відповідні доплати.

Відповідно до пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: "Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

З 01 січня 2008 року позивачці були нараховані та виплачені доплати до пенсії в сумі 47 грн., з 1 квітня 2008 року в сумі 48 грн. 10 коп. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (п. 8) доплата до пенсії "дітям війни" склала: з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, пп. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп. 41 розділу ІІ цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 р. управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

З 22.05.2008 р. відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачам доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

До 22.05.2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачам доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 01.01.2008 р., з урахуванням  пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. задоволенню не підлягають.    

Враховуючи, що у вказаний період діяли норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.      

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 р., №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Керуючись-ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м Хмельницькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області.

                   Суддя:                                                                              Д.І. Приступа