Справа № 2-1052/10 р.    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   06  вересня   2010                                                                                                  м. Нова Одеса

 Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Демінської О.І., при секретарі Міріченко О.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, –    

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2010 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. На підставі статті 6 цього Закону з 1 січня 2006 року їй як дитині війни щомісячно повинні виплачувати соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках зазначена допомога їй не виплачувалась, а у 2008 році зазначена допомога виплачувалась у меншому розмірі. За результатами розгляду її звернення до управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області із заявою про виплату державної соціальної допомоги у передбаченому законом розмірі їй було відмовлено. Таким чином, позивач вважає, що не виконуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» її права порушено, у зв’язку з чим звернулася до суду і просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його перерахувати  і виплатити їй недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги. Також посилаючись на свою непоінформованість та правову необізнаність, у зв’язку з чим про порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення у пресі ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та пропущено строк на звернення до суду із зазначеними вимогами,  просить поновити строк звернення до суду.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання представника не надіслав, але надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, заявлені вимоги позивача не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, посилаючись на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону № 2195-IV, а також законодавчо не визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги. Також просив відмовити у поновленні  позивачу безпідставно пропущено строк на звернення до суду. Також  в обґрунтування заперечень на позов послався на роз’яснення Міністерства юстиції України (лист від 31 серпня 2007 року за № 21-46-561) про можливість вирішення зазначеного питання  лише внесенням змін до Закону україни „Про соціальний захист дітей війни”.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається зі ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ч.5 ст.267 ЦК України загальна позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.  

Зазначені позивачем причини пропущення строку звернення до суду відносяться до поважних, а тому його необхідно поновити.  

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком і має статус дитини війни. Ці обставини беззаперечні, визнаються відповідачем, а тому суд вважає їх доведеними і такими, що не викликають сумніву щодо їх достовірності та добровільності визнання.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В силу ст. 15 положення “Про Пенсійний Фонд України”, обов’язок  по нарахуванню доплати до пенсії позивача, покладено на управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області, тобто на відповідача.

В силу пункту 17 ст. 77 і пункту 12 ст. 71 відповідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на ці роки зупинено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» виплата державної соціальної гарантії дітям війни була передбачена у розмірі, встановленої для учасників війни, а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується особам, які є інвалідами війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році – з 09.07.2007 року, у 2008 році з – 22.05.2008 року.

Отже право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України « Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік – з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, за 2008 рік – з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 р. до 08.07.2007 року, та у 2008 році – з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року положення Законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Таким чином, з 01 січня 2007 року була передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (половина від 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а з 09 липня 2007 року передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. З 01 січня 2008 року, відповідно до пункту 41 розділу II Закону України від 19 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року була передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не був предметом розгляду Конституційного Суду України на його відповідність Конституції України, а тому у цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити за відсутності правових підстав.

Суд не бере до уваги твердження відповідача як на підставу у відмові в задоволенні заявлених вимог посилання на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком» ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується до визначення пенсії, що призначаються виключно за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи виплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, тому, що чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що право позивача на отримання підвищення до пенсії як дитині війни у період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року порушене і підлягає відновленню шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язанням перерахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням вже виплачених сум соціальної допомоги.    

Враховуючи, що  відповідно до п. 34  ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації звільняються від сплати державного мита,  стягнення судового збору  в розмірі 8 грн. 50 коп., як за вимогу  немайнового характеру, покласти на державу в особі Управління державного казначейства  у Новоодеському районі.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, –    

В И Р І Ш И В:  

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області щодо не нарахування підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 в період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та щодо нарахування не в повному обсязі підвищення до пенсії як дитині війни в період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.  

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління державного казначейства  у Новоодеському районі 8 грн. 50 коп. судового збору  та з управління  Пенсійного фонду України в Новоодеському районі  37 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Новоодеського  районного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а  особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

  Суддя                        (підпис)

 З оригіналом згідно:

Суддя