Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-894/2010р.                       Головуючий у першій

                                        інстанції Завгородня Л.М.

Категорія 27                                       Доповідач у апеляційній

                                          інстанції Зотов В.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2010  року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого   - Колбіної Т.П.,

суддів        - Зотова В.С., Сундукова В.М.,  

при секретарі – Липченко І.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення суми кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання частково недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

       У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_3 про стягнення суми кредитної заборгованості.

        Вимоги мотивовані тим, що відповідач порушуючи норми чинного законодавства і умови договору кредиту ніяких платежів за договором не здійснює.

       Відповідачем був пред’явлений до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» зустрічний позов про визнання частково недійсним кредитного договору.

       Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що пункт 6.1 Договору, яким визначений її обов'язок по сплаті 1% від суми боргу за кожний день прострочення, суперечить ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", згідно, якої розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

      Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2010р.   постановлено позов Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит" задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит" заборгованість за кредитним договором з якої загальна заборгованість по основному боргу 899 999 грн. 51 коп., заборгованість по сплаті процентів в сумі 191 240 грн. 84 коп., суму пені за прострочення сплати основного боргу у розмірі 180 000 грн.

      Зустрічні позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним пункт 4.7 Договору про відкриття кредитної лінії 1048\07-К-НКЛ від 29.11.2007 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Банк „Фінанси та кредит" та ОСОБА_3 . У задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовлено

      Не погодившись з рішенням суду Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», подано апеляційну скаргу , в якій вони просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по змісту заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між сторонами по справі укладено договір про відкриту кредитну лінію 1048/07-К-НКЛ від 29.11.2007р., предметом якого є відкриття Банком відповідачу не поновлюваної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності у розмірі 900 000грн. із оплатою за процентною ставкою 14,5% річних.

     Оскільки ОСОБА_3. вимоги первинного позову у частині стягнення з неї суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 899 999,51 коп. та суми заборгованості по процентах у розмірі 191 240 грн. визнаються у повному обсязі, а також вказані вимоги підтверджуються наданими розрахунками позивача за первинним позовом, визначені умовами Договору - п.3.6, суд прийшов до вірного висновку їх задоволення.

      Щодо вимог первинного позову у частині стягнення заборгованості по сплаті щомісячної комісії та суми пені за всією заборгованістю, відповідних положень Договору щодо яких заявлені вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції прийшов до наступного.

      Пунктом 6.1. Договору визначено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів таабо сплати процентів, Боржник сплачує Банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Боржником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6 Договору, а також будь-яких строків платежів, передбачених Договором. Сплата пені не звільняє Боржника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

      Однак, згідно з ч. З ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

       З умов п.6.1 Договору вбачається, що розмір пені складає 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, тобто може досягати 365% на рік, тоді як ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", який розповсюджується на підприємства та фізичних осіб-підприємців, яки відповідно вступають у договірні відносини із метою отримання прибутку, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, що свідчить про значну завищеність встановленого Договором сторін розміру пені, виходячи зі статусу боржника - фізичної особи та споживчих цілій кредиту, визначених п.2.3 Договору. Так, з розрахунку позивача слідує, що сума пені нарахована ним на прострочення як по оплаті основного боргу, процентів та щомісячної комісії за один рік, що складає 541 538,53 грн., що досягає понад 1\2 частини від суми отриманого позивачкою кредиту, строк повернення якого передбачав 15 років - до 29.11.2022 р., що свідчить про явну неспівмірність суми пені сумі кредиту. При таких обставинах суд прийшов до вірного висновку про наявність достатніх підстав для застосування положень ч. З ст.551 ЦК України - та зменшення розміру пені до 180 000 грн.

      Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення ним вимог зустрічного позову про визнання недійсним п.4.7 Договору, яким передбачено, що боржник щомісячно, в строк з „26" по останнє число (включно) кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів у розмірі 900 грн., оскільки кредитний договір між сторонами був укладений за принципом свободи волевиявлення сторін та у суду не має законних підстав для визнання вказаного пункту договору недійсним.

Виходячи з наведеного, на користь ПУАТ „Банк „Фінанси та кредит" з ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1048\07-К-НКЛ від 29.11.2007 р. з якої загальна заборгованість по основному боргу 899 999 грн.51 коп., заборгованість по сплаті процентів в сумі 191 240 грн.84 коп., сума пені за прострочення сплати основного боргу у розмірі 180000 грн. та заборгованість по сплаті щомісячної комісії у розмірі 16 200 грн., тобто всього 1287439,51 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача  також підлягають стягненню на  користь  позивача понесені судові витрати у розмірі 2790 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» – задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 лютого 2010 року - скасувати, постановити нове рішення, яким позов   Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення суми кредитної заборгованості   задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3   на користь   Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  заборгованість за кредитним договором № 1048\07-К-НКЛ від 29.11.2007 р. з якої загальна заборгованість по основному боргу 899 999 грн.51 коп., заборгованість по сплаті процентів в сумі 191 240 грн.84 коп., сума пені за прострочення сплати основного боргу у розмірі 180000 грн. та заборгованість по сплаті щомісячної комісії у розмірі 16 200 грн., а всього стягнути 1287439,51 грн. та судові витрати у розмірі 2790 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

Головуючий:                                  Т.П. Колбіна

    Судді:                                   В.С. Зотов

                                             В.М. Сундуков