справа № 22-11450 головуючий у 1-й інстанції: Зубков С.О.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Кучерявець О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про визначення порядку спілкування з дитиною та інше
за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2010 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такий порядок побачень без матері ОСОБА_4 з малолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2:
кожного вівторка та четверга з 19 год. до 20 год.;
в неробочі дні – кожну суботу з 9 год. до 20 год.;
в святкові дні – 1 січня з 16 год. до 20 год. 30 хв., 8 січня з 16 год. до 20 год., 14 вересня з 09 год. 30 хв. до 12 год., 14 лютого з 09 год. 30 хв. до 12 год.
ОСОБА_4 зобов’язано повідомити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2:
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що після розлучення з ОСОБА_1 діти проживали з нею, перешкод у спілкуванні з ними вона не чинила. Позивачі намагаються обмежити їй можливість спілкування з дітьми, створили такі умови, що вона була змушена змінити місце проживання, вони використовують дітей, з метою дошкулити їй, намагаються нав’язати негативне ставлення до неї. Таке негативно впливає на психічний стан і виховання дітей. Встановлення позивачам значного часу для зустрічей з дітьми не буде на користь їм. При цьому не були враховані інтереси ОСОБА_6, ОСОБА_7, які, відповідно, є бабусею та тіткою дітей, і мають право на зустріч і спілкування з ними та виявила бажання реалізувати це право, про що свідчить їх заяви. При визначенні часу зустрічей з дітьми не був врахований режим їх дня, що може призвести до порушення звичного біологічного ритму життя, порушення сну. Ухвалене рішення обмежує можливість виконання апелянтом материнських обов’язків по забезпеченню розумового і фізичного розвитку дітей. Вона на даний час створила нову сім’ю, в якій діти почувають себе комфортно, вони не бажають зустрічатись з позивачами. Тому, періодичність і час їх зустрічі з позивачами необхідно зменшити, обмеживши спілкування кожною другою і третьою суботою з 11 год. до 16 год.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення в частині відмови в задоволенні заявлених ними вимог. Апелянти вказують, що суд безпідставно відмовив їм у задоволенні позову про надання дозволу на відвідування навчальних (в т.ч. дошкільних) та виховних закладів, де перебувають діти у визначені судом дні, не зобов’язав відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, та зменшив періодичність і час зустрічей і спілкування з дітьми в порівнянні з тим, як вони просили. Доказам, які підтверджують чинення відповідачем перешкод в зустрічі з дитиною, належна оцінка не дана. Не враховане право позивачів на зустріч з дітьми під час відпусток та можливість їх спільного відпочинку.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 підтримав подану нею апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, поданої позивачами.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 заперечували, вважали, що викладені в ній доводи не можуть тягти за собою скасування рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 05.08.2000 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8, 9, 10). ОСОБА_2, ОСОБА_3 є, відповідно, їх дідом та бабою.
Зазначені обставини ніким не оспорюються.
Розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 21.09.2008 року №1381 на підставі заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 їм було визначено час і періодичність зустрічей з дітьми (а. с. 11).
Частково задовольняючи заявлений, позов суд першої інстанції, при визначенні способу участі позивачів у вихованні, спілкуванні та зустрічах з дітьми, правильно взяв за основу вказане розпорядження та обґрунтовано додатково встановив можливість побачення з дітьми 14 лютого з 09 год. 30 хв. до 12 год. в день народження ОСОБА_5.
Фактично визначений цим розпорядженням спосіб участі у спілкуванні і вихованні дітей сторонами дотримувався, відповідач не заперечувала проти цього.
З врахуванням того, що діти проживають з ОСОБА_4, встановлення більшої періодичності і тривалості часу зустрічей і спілкування з дітьми, про що просять позивачі, може призвести до втрати ними сталих зв’язків із родиною того, що вони будуть відірвані від сім’ї, і не буде сприяти їх вихованню в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини.
Тому, доводи апеляційних скарг про те, що періодичність і тривалість побачень з дітьми обмежує права сторін, підлягають відхиленню.
Виходячи із встановленої періодичності побачень та їх часу, судом враховані інтереси кожного з батьків направлені як на реалізацію їх прав, передбачених ст. ст. 151, 153 СК України, так і виконання обов’язків, визначених ст. 150 СК України, а також інтереси самих дітей відповідно до положень ст. 159 СК України.
Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають разом з ОСОБА_1, то суд обгрунтовано визначив їх участь у спілкуванні і вихованні внуків в той же спосіб, що і відносно батька.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на неврахування судом права іншої бабусі дітей ОСОБА_6, сестри ОСОБА_7 на участь у спілкуванні з дітьми і їх вихованні безпідставні.
Зазначені особи у встановленому порядку не зверталися до суду з позовом про захист своїх прав, якщо такі порушені, і він не був предметом розгляду.
Неможливо погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про незаконність рішення в частині відмови в задоволенні заявлених ними вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, про надання дозволу на відвідування навчальних (в т.ч. дошкільних) та виховних закладів.
Відповідно до ст. 159 СК України позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні може бути заявлений якщо один з батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування.
Згідно позовної заяви, позивачі просили визначити участь у спілкуванні і вихованні дітей у спосіб, відмінний від того, що був встановлений органом опіки та піклування.
За таких обставин, суд, ухвалюючи рішення по суті цих вимог, не повинен був зобов’язувати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, у спосіб, що був визначений органом опіки та піклування.
Що ж стосується надання позивачам дозволу на відвідування навчальних (в т.ч. дошкільних) та виховних закладів, де перебувають діти, то чинним законодавством не передбачено, що такий дозвіл має надавати суд.
Відвідування таких закладів є правом позивачів, воно не стосується спору про участь у вихованні дітей, який вирішується в порядку, визначеному ст. 159 СК України.
З врахуванням наведеного колегія суддів відхиляє апеляційні скарги і залишає без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: