УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-8459/10 Головуючий у 1 інстанції : Макаренко Г.В.
Доповідач: Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Панченка М.М.
При секретарі: Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року позовні вимоги банку – задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 1 985 672 грн. 71 коп.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд. В скарзі посилався на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права, а саме не врахував, що кредитний договір не відповідає вимогам Законодавства України, оскільки банк не мав права видавати йому кредит в іноземній валюті. Крім того суд безпідставно не залучив до розгляду справи орган опіки та піклування, не врахував, що в квартирі яка передана в іпотеку для забезпечення виконання зобогв ?язань по цьому договору проживають його неповнолітні діти, а тому рішення суду про стягнення з нього заборгованості впливає на їх права.
В апеляційний суд відповідач та його представник не з ?явились, про день і час розгляду справи повідомлялись за вказаними ними в апеляційній скарзі адресами.
Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення районного суду залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання кредитного договору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам Закону.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов ?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов ?язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 15 червня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 212 000 Доларів США з остаточним терміном повернення кредиту до 15.06.2023 року. Розмір відсотків за користування кредитом станом на дату укладення договору складав 11 %..
Згідно умов кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначений умовами договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач умови кредитного договору порушив. Сума заборгованості станом на 15 липня 2009 року складає 226 433, 80 доларів США, з яких 206 318, 62 доларів США- борг по тілу кредиту, 18 128, 23 долари США борг по відсоткам і 1986, 95 долари США- пеня.
Таким чином, оскільки було встановлено, що відповідач порушив умови договору, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог.
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечував, що існує заборгованість, та не наводив жодних доводів з приводу неправильності нарахування розміру заборгованості.
Доводи апеляційної скарги, щодо не відповідності умов кредитного договору вимогам Закону, так як банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, апеляційним судом не приймаються до уваги, тому, що зустрічний позов відповідачем про визнання недійсним договору чи його частини не подавався. Крім того видача кредиту в іноземній валюті позивачем не є порушенням вимог Законів, на які представник відповідача посилається в скарзі.
Доводи скарги в частині порушення процесуальних норм, та не залучення до справи органу опіки та піклування також є безпідставні, оскільки суд розглянув вимоги про стягнення боргу за кредитним договором. Залучення органу опіки та піклування в справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами законом не передбачено.
Правові підстави для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд, про що просили відповідачі , відсутні.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: