Справа № 22-8775/10 Головуючий в 1-й інстанції Антипова Л.О.
Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 16 » вересня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М., Штелик С.П.
при секретарі - Пасинок В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 особисто та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-ті особи: орган опіки та піклування Київської міської адміністрації, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про виселення, вселення та усунення перешкод у користуванні правом власності,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду позов задоволено. Виселено ОСОБА_5,1976 р.н., ОСОБА_1, 1954 р.н., ОСОБА_6, 1992 р. н.,ОСОБА_7, 2004 р. н. ОСОБА_8,2004 р. н. з кімнат жилою площею 27,3 кв. м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_2, 1990 р.н., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кімнати жилою площею 27,3 кв. м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1.
Зобов»язано ОСОБА_1, 1954 р.н., ОСОБА_6, 1992 р. н.,ОСОБА_7, 2004 р. н. ОСОБА_8,2004 р. н. не чинити перешкод позивачам в користуванні двома кімнатами площею 27,3 кв. м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки воно суперечить вимогам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.07.2003 року дві кімнати жилою площею 27,3 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_2 належать на праві власності ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Відповідно до довідки Ф-3 виданої ЖРЕО №415 на спірній житловій площі зареєстровані : ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, всі відповідачі зареєстровані за іншими адресами.
Позивач не може реалізувати своє право на належну її частину спірної квартири, оскільки відповідачі не бажають, щоб позивачі там проживали, чинять їм перешкоди у доступі в квартиру.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ч.І, 2, 3 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що відповідачі чинять перешкоди позивачці в користуванні квартирою, не дають ключі від спірної квартири та припинили до неї доступ.
Доводи скарги про те, що суд безпідставно не закрив провадження в справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2004р. не є тотожним до позову ОСОБА_2, не збігаються повністю сторони, підстави та предмет позову.
Не заслуговують на увагу доводи скарги про те, що суд помилково вселив позивачку та неповнолітніх дітей до кімнат площею 27,3 кв. м. в комунальній квартирі АДРЕСА_3, оскільки вони спростовуються ордером №1656 від 24.04.2003р. та свідоцтвом про право власності на житло від 24.07.2003р.
Також безпідставні доводи скарги про порушення прав неповнолітніх : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки спірна квартира складається з 4-х кімнат, дві з яких становлять 27,3 кв.м. та належать позивачам і мають бути звільнені відповідачами, в користуванні яких залишаються дві інші кімнати.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді