справа № 22-7702 головуючий у 1-й інстанції: Журавська О.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд із вказаним позовом, в якому зазначав, що 06.12.2007 року між позивачем і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2406, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 140000 грн. строком на 10 років за користування яким встановлена плата в розмірі 16,5 % річних. Позичальник мала сплачувати кредит рівними частинами в сумі 1167 грн. щомісячно до 25 числа, починаючи з грудня 2007 року. Кредитний договір був забезпечений іпотекою, предметом якої була земельна ділянка площею 0,0647 га та домоволодіння на ній, які розташовані по АДРЕСА_1.
В порушення взятих зобов’язань з 26.02.2008 року ОСОБА_2 кредит і проценти за користування ним не сплачувала. Згодом з’ясувалось, що остання ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
З метою пред’явлення вимог до спадкоємців померлої, у серпні 2008 року було направлено запит до Фастівської міської державної нотаріальної контори для з’ясування кола таких осіб.
Згідно повідомлення нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини подав син померлої ОСОБА_1
Незважаючи на обіцянки погасити борги спадкодавця, він добровільно цього не робить.
Посилаючись на передбачене в договорі кредиту право дострокового стягнення кредиту в повному обсязі у випадку прострочення заборгованості понад один календарний місяць та обов’язок спадкоємця відповідати за боргами спадкодавця, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 136477 грн. 50 коп. заборгованості по кредитному договору, 3515 грн. 98 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 90 грн. 11 коп. пені за їх несвоєчасну сплату, 206 грн. 83 коп. інфляційних нарахувань та 15 грн. 01 коп., що складає 3% річних з простроченої суми, а також судові витрати.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь Державного ощадного банку України стягнуто заборгованість по договору кредиту в сумі 140305 грн. 43 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1403 грн. 05 коп., 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 420 грн. витрат, пов’язаних із поданням оголошення в пресу про виклик відповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд. Апелянт зазначає, що він не отримував повісток про виклик до суду, розгляд справи проведено без його участі, в зв’язку з чим він був позбавлений можливості захищати свої права.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ВАТ «Державний ощадний банк України» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині з врахуванням положень ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06.12.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2406, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 140000 грн. строком на 10 років за користування яким встановлена плата в розмірі 16,5 % річних. Позичальник мала сплачувати кредит рівними частинами в сумі 1167 грн. щомісячно до 25 числа, починаючи з грудня 2007 року. Кредитний договір був забезпечений іпотекою, предметом якої була земельна ділянка площею 0,0647 га та домоволодіння на ній, які розташовані по АДРЕСА_1.
В порушення взятих зобов’язань з 26.02.2008 року ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, кредит і проценти за користування ним не сплачувала.
Спадщину після її смерті шляхом подачі заяви до нотаріальної контори прийняв її син ОСОБА_1, який є відповідачем у справі.
Наведені обставини ніким не оспорюються і підтверджуються матеріалами справи (а. с. 11, 12, 13-14, 15-17, 18, 19, 25, 46).
В результаті спадкування до ОСОБА_1, відповідно до ст. 1216 ЦК України, перейшли права і обов’язки спадкодавця, які виникли на підставі кредитного договору, а у позивача право вимоги до відповідача про дострокове стягнення кредиту в повному обсязі, як з підстав, передбачених п. п. 4.2.2, 4.3.3 договору, оскільки у позичальника виникла прострочена заборгованості, так і підстав, встановлених ст. 1281 ЦК України.
Вимоги до спадкоємців пред’явлені ВАТ «Державний ощадний банк України» у визначений ст. 1281 ЦК України строк шляхом подання заяви до нотаріальної контори з метою з’ясування кола спадкоємців, які прийняли спадщину, і мають відповідати за боргами спадкодавця, та звернення до ОСОБА_1 (а. с. 22, 23, 26, 27).
Виходячи з викладеного суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлені до ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором і відсотків за користування ним, що складає 139993 грн. 48 коп.
Вартість спадкового майна перевищує розмір цієї суми (а. с. 87-108).
Доводи апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в зв’язку з чим не міг подати заперечення проти позову і докази на їх підтвердження, підлягають відхиленню.
ОСОБА_1 було відомо про знаходження в провадженні суду поданого до нього позову (а. с. 42).
Однак, він жодного разу не з’явився в судове засідання, не цікавився розглядом справи, по місцю проживання був відсутній, що унеможливлювало повідомлення його про день і місце слухання справи судовими повістками та телеграмами (а. с. 40, 57).
За таких обставин він був викликаний до суду через оголошення у пресі (а. с. 78, 79), , що згідно із ч. 9 ст. 74 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Посилання апелянта на те, що суд позбавив його можливості надавати докази, висловлювати заперечення проти позову безпідставні.
Будь-яких заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження ні ОСОБА_1, ні його представником не подано і до суду апеляційної інстанції.
Тому, підстави для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Разом з тим, задовольняючи вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 90 грн. 11 коп. пені, 206 грн. 83 коп. інфляційних нарахувань та 15 грн. 01 коп., що складає 3% річних з простроченої суми, суд не звернув уваги на те, що обов’язок сплатити ці кошти, виходячи з їх правової природи, виникає у спадкоємця в разі, коли вони були присуджені судом кредиторові із спадкодавця за його життя (ч. 3 ст. 1231 ЦК України).
Доказів про ухвалення такого рішення позивачем не подано.
Оскільки судом в цій частині допущене неправильне застосування норм матеріального права, то колегія суддів, виходячи із наданих ч. 3 ст. 303 ЦПК України повноважень, виходить за межі доводів апеляційної скарги і змінює рішення в частині розміру стягнутої на користь позивача заборгованості по кредитному договору, зменшуючи її до 139993 грн. 48 коп., а, відповідно, і судового збору до 1399 грн. 93 коп.
З врахуванням того, що рішення змінюється, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредитному договору, судового збору змінити, зменшивши розмір коштів, які підлягають стягненню як заборгованість по кредитному договору з 140305 грн. 43 коп. до 139993 грн. 48 коп., а судового збору з 1403 грн. 05 коп. до 1399 грн. 93 коп.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: