справа № 22-14721 головуючий у 1-й інстанції: Андрієнко А.М.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва
на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом в якому зазначала, що відповідач відмовляється проводити їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплату (підвищення) до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року. Посилаючись на викладені обставини просила поновити строк на звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його перерахувати і сплатити щомісячну державну соціальну надбавку з урахуванням індексу інфляції, відшкодувати судові витрати.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва в частині не нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі 30% у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по теперішній час з урахуванням індексу інфляції за весь період перерахунку.
У апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва просить постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що розмір щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, право на яку має позивач, визначався на підставі чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України. Виплата таких коштів фінансується за рахунок державного бюджету, вони виплачувались позивачу в межах, передбачених бюджетом і перерахованих відповідачеві сум.
Розглянувши справу в порядку, визначеному ст. 304-1 ЦПК України, та в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленої постанови в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни, мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема, ст. 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Зазначені обставини визнані сторонами і не оспорюються відповідачем.
З огляду на наведене ОСОБА_1 має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була протиправною.
Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розмір надбавки, що має виплачуватись позивачу на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен визначатись саме на підставі цього Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, на яку посилається апелянт.
В рішенні суду правильно зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України не може бути звуженого зміст і обсяг прав встановлений Законом, оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до постанови.
Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що в якості розрахункової величини при визначенні державної соціальної допомоги необхідно виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншим чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком не встановлений.
Тому, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права підлягають відхиленню.
Відсутність коштів для проведення виплат не може бути підставою для невиконання передбачених чинним законодавством зобов’язань, щодо визначення їх розміру.
Бездіяльність відповідача в нарахуванні позивачу передбаченої законом надбавки до пенсії у розмірі 30% правильно визнана протиправною та на останнього покладено обов’язок по усуненню порушень прав позивача в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Разом з тим суд помилково зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії із врахуванням суми індексації за період з 22.05.2008 року.
Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, не передбачена можливість проведення індексації щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , на отримання якої у встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі претендує позивач (ч. 6 п. 3 постанови).
Тому, у суду не було підстав для задоволення вимог про покладення на відповідача обов’язку по нарахуванню несплачених сум з урахуванням індексу інфляції.
Допущена судом помилка підлягає виправленню шляхом зміни ухваленої постанови і виключення із її резолютивної частини вказівки на здійснення нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії, - «з урахуванням індексу інфляції за весь період перерахунку».
З врахування того, що судове рішення змінюється, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2009 року змінити, виключити із її резолютивної частини вказівку на здійснення нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії, - «з урахуванням індексу інфляції за весь період перерахунку».
В іншій частині вказану постанову залишити без змін.
Рішення є остаточним, набирає законної сили з моменту його проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
головуючий:
судді: