Справа № 22-14337/10 Головуючий в 1-й інстанції Васильєва Т.М.
Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 16 » вересня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М., Штелик С.П.
при секретарі - Пасинок В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди розірваною, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки воно суперечить вимогам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 176146 з додатками № 1 і № 2, відповідно до якої позивач повинен був сплачувати кошти на умовах визначених додатком № 2 до Угоди, а відповідач зобов'язався забезпечити його автомобілем, визначеним в додатку № 1 до Угоди.
Позивач належним чином виконував умови угоди, сплачуючи всі внески по квитанціям до квітня 2009року.
13.04.2009 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою,в якій просив розглянути наступні пропозиції: 1.Порядок повернення грошових коштів в повному обсязі сплачених сум; 2.Надати автомобіль через механізм кредитування через банківські заклади та обумовити марку автомобіля, порядок та умови кредитування і отримання автомобіля.
На свою заяву представник позивача отримав від відповідача лист від 13.05.2009 року, в якому останній повідомлявся про те, що зазначена вище заява не підлягає розгляду ,оскільки копія довіреності не уповноважує представника вести справи з приводу виконання угоди №176146,укладеної між позивачем та відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що оскільки угодою передбачено порядок її розірвання, порядок повернення коштів, а позивачем не було подано заяву про розірвання угоди та повернення коштів ,вимоги останнього про визнання угоди розірваною та стягнення коштів є безпідставними.
Так, відповідно до ст. 16 Додатку № 2 до угоди № 176146, укладеної сторонами, учасник системи, який ще не отримав автомобіль, має право в будь-який момент розірвати угоду без пояснення причин, повідомивши АІСЕ про своє рішення у письмовій формі. В статті визначено механізм повернення коштів учаснику системи АІСЕ. Підписавши угоду, позивач погодився з зазначеними в ній умовами.
Доводи скарги про те, що позивач через представника звертався до відповідача з заявою про розірвання угоди та повернення коштів, не заслуговують на увагу, оскільки в заяві від 13.04.2009 року представник позивача просив розглянути наступні пропозиції: 1.Порядок повернення грошових коштів в повному обсязі сплачених сум; 2.Надати автомобіль через механізм кредитування через банківські заклади та обумовити марку автомобіля, порядок та умови кредитування і отримання автомобіля. В заяві не повідомляється про рішення позивача розірвати угоду за власним бажанням.
Посилання в скарзі на те, що угода повинна бути визнана судом розірваною на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, безпідставні, оскільки позов за такими підставами позивачем не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді