УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-14203/10
Головуючий у1-й інстанції – Горбань Н.І.,
Доповідач – Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Панченка М.М.
Кабанченко О.А.
при секретарі Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі гідності, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулась до суду з вищеназваним позовом, в якому просила визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_5 в своїх поясненнях на судовому засіданні 10.12.2008 року,під час розгляду справи № 2-5178/08, щодо її хвороби , а саме психічних розладів на протязі тривалого часу . Також позивач просила спростувати вказану інформацію, направивши на її адресу відповідного листата, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1500 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким вирішенням спору позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. В скарзі посилалась на те, що висновок суду про те, що надані відповідачем пояснення не містять недостовірної інформації, а є його критично-оціночними судженнями є безпідставні, оскільки відповідачка надавала свої пояснення в суді в стверджувальній формі, не маючи відповідних медичних документів про її хворобу. Тобто відповідачка умисно повідомила суду недостовірні факти, які мають бути спростовані.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з ?явились, про день і час розгляду справи повідомлені.. ОСОБА_4, просила розглядати справу без її участі.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями , за винятком образи чи наклепу , є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання , що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст. 277 ЦК України негативна інформація , поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила , не доведе протилежного. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності , честі чи ділової репутації.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
Позивачка звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, поширеної про неї на засіданні Опікунської ради від 03.10.2007 року.
Під час слухання цієї справи , в судовому засіданні 10.12.2008 року відповідачка неодноразово говорила суду « мама больной человек, она ничего не соображает, у нее склероз ,восемь лет назад у тебя мозги были»
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в поясненнях відповідача від 10.12. 2008 року не міститься недостовірної інформації про позивачку, яка порочить її честь, гідність та ділову репутацію.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону. Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані судом правильно.
Так відповідно до ст.. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб ?єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності ( на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.. 10 Конвенції.
Оскільки в поясненнях відповідача на адресу суду від 10.12.2008 року, міститься суб ?єктивна думка останнього, щодо стану здоров ?я позивачки, та відсутня будь-яка конкретна негативна та недостовірна інформація про неї, яка могла б бути перевірена на предмет її дійсності суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про захист честі гідності та ділової репутації.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки суд не дослідив висновок лікаря психіатра, щодо її стану здоров ?я, про існування якого заявила відповідачка , не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки зазначена обставина не є підставою для прийняття такого рішення, відповідно до ст. 311 ЦПК України.( в редакції, що діяла на дату подання апеляційної скарги) .
Інші доводи скарги , вищенаведених висновків суду не спростовують.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими ними доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: