№ 2-5047/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 вересня  2010 року                                                                    м. Київ

           Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                           Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2010 року позивач Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі – ПАТ «ПРОСТО-страхування») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 22.05.2006 року позивач та ОСОБА_3 уклали договір страхування № АТК 107344 майнових інтересів власника автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1.

19 травня 2007 року по вул. Малишка у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП). Учасниками ДТП були автомобіль «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3 Дана пригода сталося в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Також зазначив, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідно до акту товарознавчого дослідження завданого матеріального збитку на суму 6 214 грн. 50 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 6 214 грн. 50 коп. та судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з довідки про ДТП № 25198 від 25.05.2007 року, виданою ВДАІ вбачається, що 19.05.2010 року о 14 год. 50 хв. по вул. Ак. Малишка, 1 у м. Києві за участю автомобілів «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та  «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а саме: деформація лівого переднього крила, переднього бампера з лівої сторони (а.с.10-11).

Згідно договору добровільного страхування транспортних засобів серія АТК № 107344 від 22 травня 2006 року, автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ПАТ «ПРОСТО-страхування» (а.с.5).

Відповідно до страхового акту № 4999/АТ від 09.07.2007 року ДТП, яка сталася 19.05.2007 року була визнана  позивачем страховим випадком (а.с. 33).

Згідно калькуляції на ремонт автомобіля від 16.06.2007 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 6 241 грн. 50 коп. (а.с.30).

10 липня 2007 року, відповідно до платіжного доручення № 9168 від 10.07.2007 року, позивач відшкодував ОСОБА_3 страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, згідно розпорядження № 5174 від 09.07.2007 року 6 214 грн. 50 коп. без ПДВ (а.с.34-35).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав покладений на нього обов’язок по відшкодуванню шкоди.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва № 3-10406/1 від 03.07.2007 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 19.05.2007 року о 14 год. 50 хв. керував автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Малишка, 1 у м. Києві, під час руху заднім ходом не переконався, що це не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, чим допустив порушення п. 10.9 ПДР України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 68 грн. (а.с.12).

             Відповідно до частини третьої ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

           Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв’язку з спричиненням автомобілю  «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 механічних ушкоджень.

              Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК  України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,  діями  чи  бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а  також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 На підставі викладеного,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 214 грн.  350 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 62 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. ст. 993, 1166,  1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування» та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 212 – 215, 218, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»  6 214 (шість тисяч двісті чотирнадцять) грн. 50 коп.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»  сплачений судовий збір у розмірі  62 ( шістдесят дві) грн. 15  коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  120 (сто двадцять) грн.

          Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

             Суддя